Последние посты
Civil Law Platform
22 сент., 17:48
Шановні колеги! Вчора на панелі в рамках Юридичного форуму виступала з доповіддю про відповідальність директорів компаній та мажоритарних акціонерів. Кому цікаво - витяг із запису https://youtu.be/hKimRxp7iK4YouTubeВідповідальність мажоритарних акціонерів та директорів компанійEnjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.Civil Law Platform
20 сент., 10:15
Колеги!Запрошуємо до участі у нашому новому науково-практичному вебінарі:«Задавнена» спадщина : практичні проблеми застосування старих редакцій цивільних кодексівОнлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 06 жовтня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару:🍀Науковець : Печений О. П.Проблематика застосування «старого» закону у спадкових правовідносинахCivil Law Platform
19 сент., 14:12
НЮУ ім. Ярослава Мудрого запрошує на заплановану конференцію: Zoom. Тема: Право недоговірної відповідальності перед обличчям нових викликів: досвід країн ЄС та України Час: 21 вер. 2026 10:00 AM Київ Приєднатися до конференції Zoom https://us02web.zoom.us/j/82919900073?pwd=SZgKYNTrfO3PqDjZpBDhfMxKLenC9O.1Ідентифікатор конференції: 829 1990 0073 Код доступу: 578226ZoomJoin our Cloud HD Video MeetingZoom is the leader in modern enterprise cloud communications.Civil Law Platform
19 сент., 14:06
Хто полінився відкрити програму, дублюю тут, щоб ви побачили спікерів та тематику: Програма10:00 – 10:05 Тетяна Цувіна – Вступне слово10:05 – 10:25 Сільвія Мартінеллі Адвокат, постдокторант кафедри приватного права Байройтського університету (Байройт, Німеччина) «Від штучного інтелекту до відповідальності: недоговірна відповідальність у Європі та Італії»10:25 – 10:45 Наталія Філатова-Білоус Кандидатка юридичних наук, доцентка «Відповідальність за шкоду, завдану у зв’язку з використанням ШІ: черговий привід переосмислити вітчизняні підходи до розуміння умов деліктної відповідальності»10:45 – 11:05 Рікардо Пазос PhD (Університет Сантьяго-де-Компостела, 2017 р.) «Оцінка дефектності у продуктах, що постійно вдосконалюються, у контексті законодавства ЄС»11:05 – 11:25 Богдан Карнаух Доктор юридичних наук. «Відповідальність за дефектну продукцію: юридичне значення попереджень проCivil Law Platform
19 сент., 14:03
Шановні колеги! Не забудьте відвідати у понеділок нашу панель на юридичному форумі https://share.google/uevfrfZWACPw0mOxgX ХАРКІВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФОРУМЗАХОДИ IХ ХАРКІВСЬКОГО МІЖНАРОДНОГО ЮРИДИЧНОГО ФОРУМУCivil Law Platform
10 сент., 09:50
Шановні колеги! Рекомендую статтю Н. Філатової Білоус, нашої колеги, яка блискуче висвітлила багато цікавих аспектів у сфері застосування ШІ. https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/vidpovidalnist-shi-chomu-nam-potribno-zminiti-svoyi-uyavlennya-pro-umovi-deliktnoyi-vidpovidalnosti.htmlЮридична газетаВідповідальність ШІ: чому нам потрібно змінити свої уявлення про умови деліктної відповідальності?Тематика відповідальності за шкоду, заподіяну у зв’язку з використанням технологій штучного інтелекту, сьогодні є однією з найбільш обговорюваних серед юристів. Їй присвячено настільки багато публікацій як закордонних, так і вітчизняних дослідників та юристів…Civil Law Platform
9 сент., 18:18
Шановні колеги! В рамках Міжнародного форуму буде працювати наша панель. Тема - цікава, спікери - сподіваюсь, також. Заходьте. Буде цікаво. Без сумніву. https://legalforum.nlu.edu.ua/panel-3/X ХАРКІВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФОРУМ- X ХАРКІВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ ЮРИДИЧНИЙ ФОРУМПраво недоговірної відповідальності перед лицем нових викликів: досвід країн ЄС та України 21 вересня 2026 року Харків / онлайн 10:00 - 12:05 (EEST) Зареєструватись Захід проводиться за грантової...Civil Law Platform
8 сент., 09:28
Ми писали про це в Коментарі ЦК (том 5 за ред. І.Спасибо-Фатєєвої – том.5. Храків: ЕКУС, 2025, стор.374). Витяг:ч. 1 ст. 523 ЦК, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником. Положення ст. 559 ЦК, так само, як і ст. 523 ЦК, розраховані лише на переведення боргу, тобто заміну боржника за правочином. Одночасно щодо заміни боржника з інших підстав, передбачених законом, діють спеціальні правила, зокрема при правонаступництві припиненої юридичної особи. У цьому випадку заміна боржника в зобов’язанні здійснюється незалежно від згоди кредитора, а сам порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, при- єднання, поділу та перетворення передбачений ст. 107 ЦК. Заміна боржника в зобов’язанні у зв’язку з універсальним правонаступництвом маєCivil Law Platform
8 сент., 09:27
Якщо ж поручитель помирає, то формально спадкоємці потрапляють в ситуацію, коли їм треба визначитись, чи готові вони також, як і спадкодавець, сплачувати за боржника, бо це вони мають здійснити незалежно від обсягу спадщини. Натомість в справі № 640/11782/16-ц ситуація інша: кредитор заявив вимоги до поручителя і спір вже розглядався в суді, коли поручитель помер. Тобто є майновий обов’язок, який не залежить від особистості – сплатити борг. І цей обов’язок, як і всі інші, входить до складу спадщини, оскільки він не охоплюється обов’язками, передбаченими у ст. 1219 ЦК і регулюється ще однією спеціальною нормою – ст.1282 ЦК. І в цьому разі спадкоємці мають виконати цей обов’язок у межах спадкового майна. Щодо відсилання ст. 1219 ЦК до ст. 608 ЦК в цьому разі не спрацьовує, оскільки ст. 608 ЦК передбачає умову: пов’язаність зобов’зання з особою настільки, що воно не може бути виконаноCivil Law Platform
8 сент., 09:26
Є постанова ЦКС ВС від 02 вересня 2026 року справа № 640/11782/16-ц 🧑🏻🎓, в якій ВС визначив, що порука припиняється зі смертю поручителя. Обґрунтування скудне 🤷, зводиться до мінімуму: 1) У договорі поруки не передбачено правонаступництва у разі смерті поручителя (і що? Це має бути регулювання не договором, а законом). 2) Зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (стаття 607 ЦК України) – п.31 Постанови. Однак, по-перше, ми маємо спиратися на правило про співвідношення загальної та спеціальної норм. Ст.607 ЦК містить загальне правило, а ст. 559 ЦК є спеціальною. По-друге, при чому тут неможливість виконання зовсім не ясно. 3). Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобовязання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншоюCivil Law Platform
8 сент., 09:25
Як говорив один політичний діяч: «ніколи не було і от знов».‼️ Я про припинення поруки. Скільки було дискусій та зламано списів при коментуванні ч.4 ст.559 ЦКУ свого часу, допоки законодавець не вніс зміни до неї. Я, власне, відчаялася довести Верховному Судові України, а потім і ВС справжню природу строку пред’явлення вимог до поручителя і його тривалість. Добре, що хоч іноді законодавець приходить на допомогу. Тоді, напевно, лише й можна виправити ситуацію, коли ВС продовжує наполягати на своєму, хоча аргументація явно невірна. То вже історія. А от тепер знов питання про припинення поруки зі смертю поручителя.Civil Law Platform
7 сент., 09:51
Шановні колеги!Редакційна колегія наукового юридичного журналу «Цивілістична платформа» запрошує науковців, практикуючих юристів, аспірантів і здобувачів до публікації матеріалів у 11-му випуску журналу.Тематика випуску: Недійсність правочинів Дата виходу випуску: грудень 2026 року Однак, крім тематичних, журнал публікує статті й на іншу тематику.До розгляду приймаються матеріали, що відповідають вимогам до наукових публікацій і раніше не публікувалися. Усі статті проходять рецензування.Вимоги до оформлення та подання матеріалів: https://clp.org.ua/avtoram/З усіх питань щодо подання матеріалів звертайтеся за адресою info@clp.org.ua.Civil Law Platform
1 сент., 13:08
Шановні колеги! Наш журнал «Цивілістична платформа» продовжує політику формування тематичних номерів, обираючи тематику для гострих дискусій, різних позицій, прояву аналітичних підходів. Одна з них – це про проценти, яким присвячено номер журналу, що сьогодні з’явився в загальному доступі. https://clp.org.ua/category/cp-journal-3-26-uk/Запрошуємо всіх ознайомитися з статтями на цю та іншу цікаву тематику. Завжди раді бути корисними!Civil PlatformЦивілістична платформа №3 (10) 2026 - Civil PlatformЗасновник: ГО «ЦИВІЛІСТИЧНА ПЛАТФОРМА» УДК 347(051.064.034) №3 за 2026Civil Law Platform
1 сент., 05:02
Шановні колеги! Мої вітання з Днем знань! Без знань ми - нікуди, бо ми - сучасні люди. Був настрій - записала ролік. https://youtu.be/WYOv8lEIvRkYouTubeЗвернення професора Інни Спасибо-Фатєєвої напередодні Дня знань.Про знання, досвід і мудрість у сучасному світі. Чому доступ до величезного обсягу інформації ще не робить нас мудрішими? Роздуми про цінність освіти, критичного мислення, життєвого досвіду та здатності не лише накопичувати знання, а й правильно ними користуватися.Civil Law Platform
31 авг., 07:48
переслано из @ecusgroup
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі: "Складнощі простих питань спадкування за заповітом: скасування, множинність заповітів. Недійсність.".Онлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 31 серпня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару:🍀Науковець : Печений О. П.Проблематика заповіту у спадковому правіCivil Law Platform
28 авг., 07:46
Шановні колеги! Раді повідомити вам про продовження нашої серії книг "КЛАСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦИВІЛІСТИКИ". На цей раз ми зробили для вас доступною наукову працю видатного українського вченого, доктора права, професора Огоновського Олександра Михайловича "Систем Австрійського права приватного: науки загальні і право річеве". Це репринтне видання оригіналу твору, виданого наприкінці 19-го сторіччя і його підготовка до друку була технічно складною. Однак ми зберегли оригінальний текст для можливості сприйняття сучасники читачами того духу, яким насичені наукові твори класиків. Авторський стиль характеризується лаконічністю та чіткістю – написане сприймається легко і з інтересом. Буквально з перших сторінок книги поринаєш у тогочасну цивілістику, яка, власне, актуальна і дотепер. Книзі властиве професійне викладення цивілістичних категорій - написано легко, але достатньою мірою глибоко таCivil Law Platform
25 авг., 16:04
А ось ще. Це вже Р. Кабріяк: «юристи…, можливо, лише через особливості свого характеру, як правило, виявляють досить стримане ставлення до будь-яких змін, а з іншого боку, саме юристи відіграють вирішальну роль у застосуванні кодексу, маючи змогу як забезпечити його успіх, так і призвести до його повної нежиттєздатності».‼️ Знов-таки не можна не задуматись над наслідками реакції наших юристів, які накидали стільки істотних зауважень до проєкту ЦК, а багато й взагалі висловлюються проти цього проєкту чи то зараз, чи то у тому вигляді, як його було запропоновано, чи з інших причин. Тож нехтувати цими оцінками з боку юристів - це шлях до нежиттєздатності ЦК? 😳 Поганий прогноз. Отак начитаєшся класиків правової думки і по іншому дивишся на все, що у нас твориться у цій сфері. 🤔Civil Law Platform
25 авг., 15:47
Шановні колеги! Читаю наукові праці по кодифікації, щоб все-таки зробити спробу це питання висвітлити на аналітичному рівні, чого, як на мене, нам критично не вистачає, хоча ми вже по вуха у процесі кодифікації чи як її там… рекодифікації. 🤨👂 Так от вразив вираз Макса Вебера (M. Weber, Sociologie juridique, PUF, 1996, trad. J. Grosclaude, p.195), що «установлення абсолютної влади… в юридичному плані всюди приводить до уніфікації і систематизації права, тобто до кодифікації».👀 Сподіваюсь, що звинувачувати будуть не мене, а Макса Вебера за його спостереження та категоричне твердження. Але, рахуючись з безсумнівним авторитетом вченого, вимушена задуматись щодо ролі нашої влади у кодифікації… Хм…🤷 Ні, треба все-таки провести наукове дослідження сутності кодифікацій. А то щось хтось кодифікує, а чому і як – не зовсім зрозуміло.Civil Law Platform
19 авг., 10:27
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі: "Складнощі простих питань спадкування за заповітом: скасування, множинність заповітів. Недійсність.".Онлайн участь 500 грн. Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 31 серпня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару:🍀Науковець : Печений О. П.Проблематика заповіту у спадковому правіCivil Law Platform
18 авг., 09:20
До питання про те, в якому випадку ми маємо окремий об'єкт і чи є він об'єктом права, а в якому - це складова іншої речі. Або інакше: де складова, а де головне річ та її приналежність? Ця дискусія в праві доволі тривала і висловлювались різні аргументи. А я ось натрапила на такий доволі цікавий приклад, щоправда з мережі і тому не певна, чи в правовому аспекті тут все так. Тим не менш наведу цей приклад: Під час англо-занзібарської війни стався один цікавий випадок. Повалений султан Халід ібн Баргаш сховався в німецькому посольстві, щоб уникнути арешту англійцями, які постійно чергували біля посольства. Тоді німцям довелося вдатися до хитрощів, щоб вивести султана. 2 жовтня 1896 року німецький крейсер «Орлан» причалив у порту. Німецькі моряки на руках донесли шлюпку до посольства, в яку помістився султан, і таким самим чином доставили її на корабель. Вся суть цієї події полягає в тому,
