Последние посты
Маркушин Олександр
22 сент., 06:23
Ірпінь важко здивувати тим, що сьогодні відбувається з Муніципальною охороною і поліцією в Києві.Ми це проходили 29 липня 2025 року, коли в Ірпінській міській раді за участі тітушок, Мунварти і поліції відбувся насильницький переворот влади під дудку забудовника Карплюка та його "партнерів" в органах.За цей час Ірпінь на власні очі побачив, як правоохоронці обслуговують інтереси забудовника. На численні заяви адвокатів ніхто досі не дав офіційної відповіді: хто організував цей силовий сценарій і хто за нього відповість. Хоча неофіційно всі знають організаторів, виконавців і бенефіціарів поділу громади поіменно.То якщо ціле місто під Києвом можна було віддати під дерибан, провести силову зміну влади, не допускати мешканців на сесію, бити ветеранів у міській раді — чому ви дивуєтесь тому, що бачите сьогодні у спальному районі Києва?Коли ті, хто мають охороняти закон, дозволяютьМаркушин Олександр
18 сент., 16:33изменён
Місто-Герой Ірпінь відвідали представники Королівського Данського оборонного коледжу Royal Danish Defence College.Разом із науковцями Національного університету оборони України та ДФТГ №1 Ірпеня провели виїзний практичний семінар "Битва за Київ 2022". Цю операцію вивчають військові в Європі.Пройшли ключовими місцями бойових дій в Ірпені, розповіли, як ЗСУ і ГУР будували оборону Києва і які рішення доводилося приймати тут, на місці.Європі сьогодні потрібно значно більше українського військового досвіду.Бо навіть війна у 2022 році, і війна зараз – це вже дві різні війни.FPV-дрони, розвідка з повітря, РЕБи, роботизовані системи, постійна зміна засобів ураження і протидії ворогу – тактика змінюється без перебільшення щомісяця.Те, що десятки років було основою світових військових доктрин, у сучасній війні довелося переосмислювати на ходу. Великі механізовані штурми, технікаМаркушин Олександр
18 сент., 13:25изменён
Ірпінь провів в останню путь Героя Віталія Широкоступа.Понад два роки його сім'я чекала дзвінка, будь-якої звістки, вірила, що він живий. Та ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше.Віталій Широкоступ народився 23 березня 1979 року в селі Землянка на Кагарличчині.Навчався у Шубівській школі, згодом у СПТУ-1 у Рокитному здобув професію водія. Усе життя працював. Був водієм в агрофірмі «Нива», працював у фермерському господарстві «Широкоступ», управляючим у фірмі «Равлик» у рідній Землянці.Люди, які знали Віталія, згадують його як відповідального, працьовитого чоловіка. Щирого, справедливого, доброго, завжди з усмішкою.Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій долучився до територіальної оборони. У червні 2024 року пішов захищати Україну в лавах ЗСУ.Служив стрільцем у 110-й окремій механізованій бригаді ім. Марка Безручка.26 липня 2024 року разом із побратимами ВіталійМаркушин Олександр
13 сент., 10:59изменён
Ми з ДФТГ Ірпінь відзначили день міста важливою ініціативою – п'ятим донорським днем "Кровні побратими".Бо якби не було кому захищати місто – не було б і цього дняЗібрали 164 донації крові. А всього за рік вже передали 744 донації і об'єднали сотні мешканців, які стали Кровними побратимами для захисників і захисниць.Дякую всім, хто знаходить час, долає страх і обставини та ділиться кров'ю, яка може врятувати чиєсь життя.За організацією таких подій завжди стоїть велика спільна робота, тому окрема вдячність:Фахівцям Київського обласного центру служби крові за професіоналізм і ту атмосферу, завдяки якій наші Дні донора завжди проходять легко і з посмішкою.Міському голові Бучі Анатолію Федоруку та Оксані Джам – за те, що приймаєте нас і організовуєте все максимально комфортно для людей.Бучанській міській раді, Бучанському центру первинної медико-санітарної допомоги, ТарасуМаркушин Олександр
13 сент., 05:25
З Днем народження, моє місто-герой Ірпінь!Бажаю нам якнайшвидшої відбудови, а не забудови.Нових шкіл з укриттям, садочків і доріг – раніше, ніж нових висоток.І найголовніше, щоб Ірпінь залишався нашим. Рідним, затишним містом, яке ми боронили. Нашою батьківшиною, яку ми разом будемо берегти і за яку будемо боротися й далі.Вітаю всіх наших мешканців з Днем Ірпеня!🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTubeМаркушин Олександр
8 сент., 17:07изменён
Друзі, перепрошую, особливо перед військовими. Але є речі, які сьогодні вже важко називати іншими словами.Єти треба ворога, шановні.А всередині країни має бути відповідальність за державу.Корупціонери мають сидіти. Посадовці – відповідати. Закон має нарешті запрацювати для всіх.Бо поки хтось ділить вплив, хтось безкарно краде, а в Ірпені під кришуванням заступників Офісу президента та правоохоронців мародерить ціле місто – росіяни продовжують робити свою справу.Тому б'ємо ворога. Щодня.На військовій і державній службі. У справах, рішеннях і відповідальності за свої дії.Щоб він не прийшов до ваших королев, дружин, дітей і матерів.🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube
Маркушин Олександр
5 сент., 07:49
Зустріли на щиті 19-річного Артьома Сіневича, юного воїна, який не сховався за своїм віком.Особливо важко ховати таких молодих хлопців, у яких попереду мало бути ціле життя.Артьом виріс у Михайлівці-Рубежівці, закінчив місцеву школу. Школярем брав участь в олімпіадах, займався спортом, цікавився історією, а у 17 років розвивав місцевий осередок "Центурії". Після школи вступив до Державного податкового університету в Ірпені.У цьому році прийняв доросле рішення перейти на заочне навчання і стати солдатом Міжнародного легіону воєнної розвідки ГУР МО України.28 серпня загинув на Сумському напрямку, коли його група поверталася після виконання бойового завдання.Побратими прощалися з Артьомом із обіцянкою відплатити ворогу за його загибель.Від усієї Ірпінської громади висловлюю щирі співчуття рідним, друзям і побратимам Артьома.Світла вічна пам’ять Артьому "Арту" Сіневичу. ЧестьМаркушин Олександр
3 сент., 13:44
Ірпінську громаду сколихнула звістка про загибель 19-річного Артьома "Арта" Сіневича. Солдата Міжнародного легіону воєнної розвідки ГУР МО України.Коли мені розповіли про Артьома, я зрозумів: воїном він став задовго до того, як одягнув військову форму.Ще школярем він звик брати на себе відповідальність. Приймав участь в олімпіадах, займався спортом і виборював медалі. Серйозно цікавився історією. У 17 років почав розвивати осередок "Центурії".Вступив до Державного податкового університету в Ірпені на "Правоохоронну діяльність". Став старостою. Навчався, тренувався, вступив на військову кафедру і послідовно готував себе до служби.Цього року прийняв рішення перевестися на заочне навчання і піти служити.28 серпня на Сумському напрямку Арт вийшов на свою першу бойову позицію. Повертаючись із завдання, його група потрапила на ворожу протипіхотну міну. Артьом загинув на місці.У сві
Маркушин Олександр
31 авг., 17:36
Провели в останню путь Тараса Тарасовича Дідича.На прощання прийшли сотні людей, вся Дмитрівська громада була як одна велика родина.Тарас Тарасович загинув так само, як і жив – допомагаючи людям. У ніч з 28 на 29 серпня, після російської атаки, він одним із перших виїхав до села Мила біля Житомирської траси, щоб врятувати людей і організувати евакуацію. Під час детонації уламок влучив у його автомобіль.Безумовно, цю трагедію принесла Росія. Але це не знімає питань до наших чиновників. Слідство має встановити, хто ухвалював рішення, що коштували десятки життів.Бо таких голів, як Дідич, я знаю дуже мало в Україні. Він присвятив служінню людям половину свого життя. Мешканці розповідали, що він особисто турбувався про кожну проблему, всі мали його особистий номер, і він завжди був на зв'язку.І завдання його наступників та Дмитрівської сільської ради сьогодні – не дозволити, щобМаркушин Олександр
29 авг., 16:12
Сьогодні, у День пам’яті захисників і захисниць України, згадаємо всіх, хто своїм життям виборов наше право жити у вільній державі.Найкраща пам’ять про них – те, як ми живемо сьогодні. Чи робимо свій внесок у країну, за яку вони загинули, чи пам’ятаємо про ціну, яку вони заплатили не лише в пам’ятні дати.Мені приємно бачити, що заклади Ірпеня сьогодні долучилися до ініціативи "Стіл пам’яті" та накрили місця для захисників, яких більше немає з нами.Такий жест у відносно мирному місті нагадує просту річ: ми пам’ятаємо наших воїнів, пам’ятаємо, що відбувалося з нашим містом, коли сюди прийшов ворог. Ми бачили на власні очі, що могло статися з Україною, якби не наші захисники і захисниці.Росія не перше століття намагається забрати в нас право бути собою, і не одне покоління українців ставало проти неї. І кожен день у своїх вчинках, роботі, думках маємо боротись за нашу країну, якуМаркушин Олександр
29 авг., 12:03
Друзі, маємо тяжкі наслідки російської атаки біля Житомирської траси. Станом на зараз вже 37 загиблих. Серед них — голова Дмитрівської громади Тарас Дідич.Тараса Тарасовича я знав багато років.Він очолював Дмитрівську громаду з 1994 року – майже 32 роки. У 2022-му не залишив своїх людей під час російської окупації, а після звільнення активно займався відбудовою. Часто казав: "Ми більше живемо і працюємо для громади, ніж для себе". І він справді так жив.Два роки тому в Ірпінській громаді горіли торф’яники. Нам тоді дуже потрібна була техніка для підвозу води. Я звернувся до Тараса Тарасовича – і він одразу дав нам велику машину. Без довгих розмов і зайвих питань.Пам’ятаю і його мрію зберегти в Дмитрівці частину розбитої російської колони танків. Він хотів, щоб після війни люди бачили, що пережили наші громади. Щоб ніхто цього не забув.Тарас Тарасович завжди був на зв’язку. Якщо
Маркушин Олександр
28 авг., 16:06
Ми пам'ятаєм тих, хто став за Україну. Ціною життя виборювали стяг… І вірю я, що ми народ єдиний. У наших мріях, діях і журбах.Ми пам'ятаєм тих, хто часу не жалія, Ставав на захист рідної землі. Велика шана нашим воїнам загиблим. Мовчáзна їх дорога на щиті.Ці слова на прощанні із Богданом Степанюком прочитав його тренер і наставник Михайло Лакей.Богдан виріс в нашому місті. Тут навчався, працював, тренувався, будував плани на життя.Він був із тих, хто завжди вимагав від себе більшого. Якщо ставив перед собою мету – ішов до неї вперто, до кінця. Цей характер був у всьому.З 13 років захоплювався спортом, тренувався в ірпінському клубі "Бойова Жаба".У 2022 році Богдан встановив рекорд України – 50 віджимань на одній руці за 30 секунд. До рекорду його готував Михайло Лакей, який добре знав силу, характер і впертість свого вихованця.Маркушин Олександр
27 авг., 07:43изменён
🩸🩸🩸Ірпінь і Буча!4-5 вересня запрошуємо всіх на День донора "Кровні побратими".Одна донація – це небагато часу для вас, але для когось вона може стати шансом на життя, одужання, операцію чи просто на ще один день поруч із рідними.📍 Буча, вул. Антонія Михайловського, 54 🕘 09:00–14:00, 4-5 вересня (п'ятниця і субота) 📞 Попередній запис: +38 098 865 65 90Донором може стати людина від 18 років і вагою понад 50 кг. Із собою потрібно мати паспорт.Приходьте самі, кличте друзів, колег і знайомих. Давайте знову покажемо, як багато ми можемо, коли разом.🩸🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTubeМаркушин Олександр
26 авг., 17:54
Ірпінчанин Богдан Степанюк на щиті. "Барбер", "Блекаут". Назавжди 24.Він не любив зупинятися на досягнутому. Ставив собі цілі, які іншим могли здаватися занадто складними, і вперто йшов до них.Після школи Богдан почав працювати. Спочатку вантажником, а потім на підприємстві, яке виробляло дерев'яні карти – Enjoy The Wood.До повномасштабної війни Богдан опанував професію барбера. Працював у Києві, любив свою справу по-справжньому. Саме звідси з’явився його перший позивний – "Барбер".Згодом побратими почали називати його "Блекаут".З 13 років він захоплювався спортом. Тренувався в ірпінському клубі "Бойова Жаба", займався єдиноборствами, багато працював над собою і зрештою зробив те, до чого довго йшов.У 2022 році Богдан Степанюк встановив національний рекорд України – 50 віджимань на одній руці за 30 секунд.Важливою людиною на цьому шляху був ірпінський тренер, інструктор
Маркушин Олександр
24 авг., 12:09изменён
Незалежність України — це незалежність наших міст і селищ, наших родин, нашої землі.Незалежність – коли ти можеш говорити українською. Коли можеш повернутися додому. Коли твоя вулиця – твоя.Коли ти сам вирішуєш, яким буде твоє майбутнє, і готовий стояти за нього зі зброєю в руках.Друзі, сьогодні згадаймо всіх, завдяки кому ми маємо можливість жити у вільній Україні. Усіх, хто віддав за нашу незалежність все, що мав. Усіх, хто сьогодні продовжує за неї боротися.І окремо сьогодні я хочу побажати незалежності нашому Ірпеню.Місту, яке відстояло своє право бути українським перед російськими окупантами.Бо у нашому випадку незалежність – це не лише відстояти свою землю. Це не дозволити вирішувати її долю нікому, крім нас.З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎FМаркушин Олександр
23 авг., 11:39
Бажаю нашому Ірпеню та всім громадам України завжди жити, розвиватися й процвітати під синьо-жовтим прапором – прапором вільного та незалежного народу. 🇺🇦🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube
Маркушин Олександр
19 авг., 10:32
переслано из @v_zelenskiy_official
Сьогодні 103 українські воїни повертаються додому з російського полону.Це захисники зі Збройних Сил, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Серед звільнених – воїни, які захищали Україну в Маріуполі, на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.Дякую всім нашим воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України й своєю сміливістю забезпечують можливість повертати українців та українок додому. Вдячний команді, яка щодня працює над звільненням наших людей.Пам’ятаємо про кожного й кожну, хто досі залишається в неволі. Робимо все можливе, щоб забрати всіх наших людей додому.
