Последние посты
Горіха Зерня
21 сент., 08:47
Друзі, я розбила банку. Завдяки вашим внескам ми зібрали 85 тис грн, які підуть на потреби зв’язківців 65 Окремої механізованої бригади. Щиро дяку усім, хто долучився до збору коштів.І оголошую переможців лотереї. 1. Постер у розкішному оформленні з підписом художника Андрія Єрмоленка отримує Сергій Я., внесок 350 грн від 23.08. 2. Колекційна марка, присвячена бригаді, з підписом Андрія Єрмоленка – Тетяна Б., внесок 1000 грн від 01.09. 3. Комплект з трьох книг Горіха Зерня – Юрій Ч., внесок 500 грн від 19.09.Переможців прошу вийти зі мною на зв'язок для отримання своїх призів. Дякую!
Горіха Зерня
19 сент., 06:43
Друзі, у нас там лотерея трошки затягнулася. Ми розігрували колекційні марки і плакат від художника Андрія Єрмоленка з авторським підписом на потреби 65 окремої механізованої бригади.Я знаю, що такі збори досить умовні, люди за назвою бригади не уявляють реальних людей. Це як збирати на потреби армії загалом.Але для мене це кілька знайомих, які служать в окремих підрозділах цього величезного утворення. А також Ігор Захаренко , який невтомно просуває ініціативи на їхню підтримку.Коротше, я нарешті дочекалася слушного моменту. У мене на руках зараз останній примірник "Шептухи" з попереднього накладу. Поки що цієї книги більше нема.Я не втрачаю надії дочекатися нового накладу, може навіть скоро. Але давайте зафіксуємо мить, коли ця книга стала рідкістю, її ніде нема.А у вас може бути. На завершення лотереї пропоную комплект з усіх трьох моїх книг.Підпишу його так, що у васГоріха Зерня
17 сент., 08:56
Навіть не питатиму киян "ви як?" Сьогодні вранці опинилася у парку, коли дрони збивали ліворуч і праворуч від мене. Така собі поліфонія.- Щось ви наче хекаєте. Кудись ідете чи що? - запитав мене майстер, доки я з трубкою біля вуха бігла до будинків. - Так, гуляю, - прокашляла я.Зате з'ясувала, що у будівельних роботах добре працює гранична чесність. - Хлопці, - кажу я їм, - закінчуйте скоріше, поки мене не вбило і я можу з вами розрахуватися. Бо потім самі розумієте.Працює.Горіха Зерня
16 сент., 18:23
Сьогодні виїжджаю з нової пошти дворами, проминаю сміттєвий бак, у якому щось шукає жінка. В останній момент з-за баку просто мені під колеса на дорогу виходить дитя десь два-три роки, не більше.Я дитину дивом помітила, вона ж маленька, на рівні бампера. Швидкість мінімальна, я завжди у дворах ледве суну, але все одно. Між миттю, коли я загальмувала, і миттю, коли знову побачила цю дитину, я думала, що у мене зупиниться серце.А жінка просто крикнула дитині "іді сюда", і все.Бувають дні, коли мені виходити з дому - погана ідея.Горіха Зерня
16 сент., 18:06
У Кварталу розбомбили склад з декораціями, і у зв'язку з цим у стрічці нагадують той ганебний виступ хору Вірьовки і Кошового "горіла хата..."Так от, переглянула через роки, думала, може емоції вже вичахли, не чіпляє. Але ні, огида та сама. Розчарування і нерозуміння - ну як так можна? За гроші? За які гроші можна так зганьбитися, не існує на світі таких грошей.Ці лялькові личка співачок у віночках, це академічно правильне виконання, артистично, стараються...Це такий падлючий вчинок, він для мене одним махом і назавжди викинув хор з усього: з моральних і мистецьких авторитетів, з кола людей, яким можна подати руку... Назавжди. Зараз у хору новий художній керівник, якому я бажаю всього найкращого.Але на концерти цього хору не піду, так само, як не піду на Квартал. Я навіть гімн у їхньому виконанні не можу слухати, весь час здається, що вони блазнюють.Горіха Зерня
16 сент., 06:54
Новинка у Видавництво Білка , яку я прочитала з величезним задоволенням і тепер усім рекомендую."Окопний дзен" від Lucky - збірка зворушливих, смішних і серйозних новел про війну, написаних військовим. Я знаю, що багатьох лякає така тема, але повірте, це дуже хороша проза. Іронічна, спокійна, без надмірного педалювання на емоціях. І дуже цікава.Важлива сторона нашого з вами життя описана так, що після прочитання у голові наводиться порядок. Ти читаєш і думаєш: о, все нормально. Ми і це переживемо, пережуємо і виплюнемо. Якщо про війну пишуть такі книги, то човен уже не хитає, він спокійно пливе собі далі.Іншими словами, зверніть увагу, ми ще почуємо про цього автора. А Білці, як завжди, дякую за відкриття нових імен у сучасній українській літературі.
Горіха Зерня
15 сент., 19:48
переслано из @tanya_adams
Катерина НожевніковаОт закінчила працювати і зайшла в мережу (на свою голову..) та побачила у Дмитро Жданов допис про закупівлі для школ необхідного обладнання для НУШ.Оця штука з «гімна та палок» уж вибачте коштувала нам з вами .. Як думаєте скільки? 4 тис грн. А ще там глобуси з неіснуючими протоками також зроблені ногами за 5-6 тис грн.Ні, я от чесно вже іноді хочу чи то вити на луну чи братися за зброю.А ви кажете генпрокурори, депутати там якись високопосадовці. Така жахлива корупція . Скрізь це. Скрізь просто. На всіх рівнях. І це ж типу люди купували, які живуть з нами в одному місці, діти їх в школах навчаються одеських. Вони напевно навіть поважні в одеському колі ..Циклон антициклон. Дошка, дві палки, кусок проволоки. 4 тис грн. Чудовий вчитель Дмитро прокоментував ситуацію з обладнанням і .. як думаєте що трапилося? Йому відразу подзвонили з департаменту З питанням
Горіха Зерня
15 сент., 14:13
Викладачка у зумі: - Одну хвилину, я зараз відійду заспокою собак, вони у мене бояться вигуків.Десь здаля чути гавкіт. Ми всі чемно чекаємо. У нас теж вибухає.Горіха Зерня
14 сент., 09:10
5 клас, додалася німецька мова. Вивчення з нуля, тобто діти у 1-4 класі вчили англійську.Ось сторінка третього уроку. Вчителька на дистанційці шпарить сама з собою по підручнику. Малий дивиться круглими очима, уявлення не має, як це читається, не кажучи про лексику. Я теж йому нічим не допоможу, бо не знаю німецької.Поняття не маю, як так сталося. Можливо, я єдина з батьків в Україні, яка не знає німецької, всі інші знають і легко це читають. Можливо, німецька у нас як друга рідна, але я щось пропустила.Можливо, інші батьки вчасно найняли своїм дітям репетитора з німецької, а я знову погана мама.
Горіха Зерня
14 сент., 08:08
Цікаво, а які були у прикордонників підстави не випустити Генпрокурора серед ночі? Ну бо пишуть, що втеча була б неможлива без сприяння офісу президента.Йому ж підозру так і не висунули? Тобто у нього було більше тижня, щоб спокійно виїхати у будь-який момент, з комфортом.Наскільки я розумію, прикордонники тут взагалі нічого не могли зробити. Корупціонерів і мафію у нас дуже гучно лякають у соцмережах. А на практиці значно скромніші дії.Горіха Зерня
14 сент., 06:47
Недовго я раділа, що у малого запустили навчання в укритті. І навіть гуртки відкрили, ми з переляку аж на всі записалися :)З сьогоднішнього дня у них дистанційка. Бо що? Бо в укритті почали ремонт. І скільки цей ремонт триватиме, ніхто не знає. Бо ремонт штука непередбачувана, починається як стихійне лихо.Добре, що я оптимістка з поправкою на життєвий досвід. Тому на день народження малого ми скинулися всередині сім'ї і купили йому нормальний планшет для дистанційного навчання.Отже, в одній кімнаті у мене математика для 5 класу на гучному зв'язку. У другій - вища математика КПІ, там теж лекції онлайн, донька слухає.На кухні - мої "Психоаналітичні основи психосоматики" від Могилянки.На перерві, яка у всіх у різний час, усі хочуть їсти, чаю, кави, зірочку з неба. Те чхає, у того вухо болить. З шафки на мене дивиться пляшка вина і промовляє людським голосом: бери мене і пішлиГоріха Зерня
13 сент., 16:40
Голова МЗС Польщі Сікорський: "Якби Росія напала на нас, ми б доволі швидко отримали перемогу. В нас панівна перевага над Росією в авіації. Якщо українцям вдалось вивести з ладу половину російських нафтопереробних потужностей за 6 місяців, то ми могли би зробити це за 6 тижнів і знищити другу половину".Давно помічено: найлегше виховувати дітей, яких ти поки що не народив. Таких ідеальних дітей у своїй голові :)Ну і, відповідно, найлегше вигравати неіснуючі війни. Сидячи за надійною спиною українців.Горіха Зерня
13 сент., 13:47изменён
Сьогодні перед відкриттям пластового року я похапцем перешивала малому нашивки на нову сорочку. Так, так, знаю. У маминої подруги діти все це пришивають самі, а я знову все роблю не так :)Коротше, поспішала, бо сорочку забрала з нової пошти в останній момент, і часу на це у мене було або пізно вночі, або вранці перед виходом. Вночі я обрала поспати.І от у процесі шиття зловила себе на дивній реакції тіла. Я ж тепер п'ять хвилин на психолога, вчуся звертати увагу на такі речі :) Долоні буквально змокріли, ту голку тримаю через силу. Мабуть, тому і відтягнулося на останній момент, страшенно не хотілося робити.Чому б це, здавалося? А тому, що голова забула, а руки пам'ятають. Як ми у школі щодня ! відпорювали ті чортові білі комірці і манжети, прали і щоранку перед уроками пришивали назад. Щоб увечері повторити все спочатку. І не дай боже з'явитися до школи з брудним комірцем.Горіха Зерня
13 сент., 11:00
Тетяна Бессонова надіслала мені безцінний подарунок - пару домотканних рушників з Чернігівщини.Це вже не перші рушники з прикордоння, які мені дарують під час війни. У мене вже є з Сумщини і Харківщини, тепер от чернігівські. Щоразу люди, які їх віддають, дуже добре розуміють цінність цього скарбу. Вони знають, що це наша матеріальна історія, наш спадок. Що запас таких рушників вичерпний, і що над кожним потрібно труситися і брати до рук у рукавичках.Звісно ж, вони можуть бути впевненими, що я не поріжу цей рушник, не перешию на спінжаки чи оббивку для меблів. І докладу усіх зусиль, щоб вберегти від пожежі та обстрілів.Пані Тетяна додала до посилки гостинчики від зайчика - мед і горішки. А також кілька штук знаменитого "зошита незалежності" від Сільпо - копію зошита, у якому Левко Лук'яненко 23 серпня 1991 року написав проект Акта відновлення незалежності України.Я щоразу сумую,Горіха Зерня
12 сент., 19:30
Просто зафіксувати: цілий день сьогодні витратила на придбання нещасних чотирьох метрів плитки і доставку її у село. Дуже відчувається, що у магазинах вигрібають запаси, а підвозу нема. В Епіцентрі у категорії 30х60 лишилися буквально одиниці варіантів, якась сіра плитка і куточки.Поїхали в Агромат, там просто тицяли пальцем у кожну колекцію відповідного розміру, і тільки після другого десятку знайшли плитку у наявності. Завод основного виробника розбомбили.Дякувати богу, що ми основні будівельні роботи вже закінчили, я просто не уявляю, як це зараз робити з таким дефіцитом.Але одночасно у мене відчуття, що з цього дна скоро буде вихід. Це як ніч перед світанком. Не питайте, чому. Це щось ірраціональне.Горіха Зерня
11 сент., 18:34изменён
А, і ще одне :) У Києві знову зацвіли каштани. Це я вночі знімала. Хто розбирається у прикметах - тлумачте.
Горіха Зерня
11 сент., 17:44
Іноді мені здається, що ми могли б з Римма Зюбіна просто сидіти десь під деревом і говорити годинами. Вже вдруге пані Римма модерує мою читацьку зустріч, і вже вдруге організатори роблять цілу пантоміму, щоб зігнати нас з подіуму. Забалакалися.Я не знаю, чи Львів відповідає мені взаємністю, але я його люблю. Хоча це якась споживацька любов - на кожен будинок дивлюся з думкою "от тут би мати квартиру". :)Тут живуть надзвичайно приємні мені люди. Тут живуть інтелектуали, чия думка про все для мене важлива. Тут живуть люди дії, які роблять, а не жаліються. І тут живе душа Юрія Юрій Руф , і від цього мені страшенно боляче, бо я досі шукаю очима його постать на львівських вулицях. Не знаю, чи зможу колись спокійно чути, як діти говорять "зустрінемось на Руфа", маючи на увазі вулицю, а не людину.Сьогоднішня зустріч на Форумі була дуже милою, і я вдячна всім, хто прийшов і підтримав насГоріха Зерня
11 сент., 07:47изменён
Вчора близько одинадцятої їхала у метро, добиралася на вокзал. На Берестейській люди розкладали спальники, матраци і похідні ліжка на платформі, готувалися до сну.Згадала, що давно хочу собі таку розкладачку, підійшла поговорила з власником про технічні характеристики, мені навіть дозволили на ній посидіти. Звернула увагу, що більшість людей, які тут зібралися ночувати, - пенсіонери. З дітьми нікого не побачила. Дітей у нас взагалі все менше зустрічається на вулицях, це помітно.Потяг до Львова рушив без запізнення і прибув хвилина в хвилину. Ще й кава була свіжа у провідниці. А я вже готувалася до того, що вночі будемо виходити, вдяглася як турист - з тих от, що по лісах і горах тиняються :)У Львові розважалася безкоштовною виставою - контролери зловили безбілетника у трамваї - і милувалася абсолютно прекрасним містом. Все таки рання осінь тут найкраща пора, краща за літо.Що іще?Горіха Зерня
10 сент., 17:12
Друзі, завтра на Бук.Форумі у Львові у мене подія о 15.00 - розмова з Риммою Зюбіною. А також автограф сесія після події, о 16.00.Запрошую всіх бажаючих. Зі свого боку я зробила все можливе, щоб бути на цих подіях. Зокрема, купила квиток до Львова :)Насправді це досить складно, я потягом туди, проводжу зустрічі і у той же день потягом назад. Діти у Києві, я не можу їх надовго залишити зараз.Але не поїхати на Форум я теж не могла. Для мене це ще один символ нашого опору. росіяни оголосили окрему війну українським книгам, і тому ми зобов'язані проводити наші книжкові фестивалі з гідністю, ворогу на зло.
Горіха Зерня
9 сент., 15:27изменён
Виявляється, мені для щастя потрібно потрапити на Нову пошту :)З понеділка вожу книги у машині, і от нарешті змогла їх відіслати. (До відома всіх покупців, зазирніть у додаток нп, посилки вже там).За відчуттями - як новий рік і день народження одночасно :) Ще б якось в Епіцентр пробитися, бо вчора не вдалося, але то вже на вихідні, бо для одного тижня щастя забагато.У мене таке враження, що я нову книгу ніколи не закінчу. Хочеться ще і ще дописувати, фіксуючи ось цей час, коли ми були такі змучені, засмикані, розгублені - і водночас такі наполегливі і стійкі. Час, у якому ми ще не знаємо, коли буде перемога.Але вже знаємо, якою ціною вона нам дістанеться.
