Последние посты
Пасторський щоденник
21 сент., 05:00изменён
Сьогодні всесвітній день миру. Це у світі, де за багато тисячоліть ще не було дня/місяця/року без воєн. Але,мабуть, тому існує день миру, бо мир серед людей в омріяні мірі недоступний.Моя проповідь вчора — це осмислення, чому Ісус миротворців називав блаженними і чому вони синами Божими названі будуть.Пасторський щоденник
16 сент., 20:55изменён
День 10 #осмисленаподяка«Отже, насамперед прошу, щоби звершувати... подяки за всіх людей, за царів і за всіх, хто при владі....» 1 Тим. 2:1-2Молитися про мудрість, чесність чи покаяння керівників міста, області, країни очевидно для побожної людини. Але Павло не зупиняється на благаннях і проханнях — він прямо закликає приносити подяку Богові за всіх людей і за всіх, хто при владі. До речі, Павло пише ці рядки у часи Римської імперії, коли при владі були такі ж корумповані, аморальні люди. Але... Дух Святий через апостола не робить винятків: християнин має дякувати за владу і за всіх(!) людей. Чому? Дякуючи, християнин визнає Божий суверенітет над історією і суспільством. Дякуючи за владу, ми дякуємо не за гріхи чи свавілля конкретних осіб, а за сам божественний інститут порядку, який стримує хаос і беззаконня. На думку апостола (Рилямнам 13), навіть недосконалий цивільний порядок єПасторський щоденник
15 сент., 15:55
День 9. #осмисленаподяка«За все дякуйте: бо така Божа воля в Ісусі Христі щодо вас.» (1 Солунян 5:18)Апостол Павло вказує на зовсім особливу істину: здатність дякувати за все — це не просто природна оптимістична риса характеру і не порада психолога. Це пряма воля Бога для Його дітей. Ця воля стає зрозумілою та можливою лише в тій мірі, в якій ми розуміємо Хто є Ісус, а це фундаментальні істини для життя:1. Ісус – це наше джерело та причина вдячності. Словосполучення «в Ісусі Христі» показує, де народжується подяка. Людина без Ісуса не здатна дякувати за все, тому що цей світ повний страждань, болю та несправедливості. Проте для віруючого реальність хреста та воскресіння переважає будь-які земні обставини. У Христі ми вже отримали прощення гріхів, усиновлення, спасіння та вічне життя. Навіть коли зовнішні ресурси вичерпані, наша головна причина для радості й подяки залишаєтьсяПасторський щоденник
14 сент., 04:40
День 8. #осмисленаподяка«Один із них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, упав обличчям до ніг Ісуса й дякував Йому; і то був самарянин». Луки 17:15–16Подяка — це дія пам’яті. Я пам’ятаю, у кого просив, і, отримавши відповідь, повертаюся, щоб висловити свою вдячність.Як і ті десятеро прокажених, ми часто не одразу отримуємо те, про що просимо. А потім круговерть життя підхоплює нас і несе далі, відкриваючи перед нами нові й нові потреби. Ми отримуємо відповідь, полегшення, зцілення — і... поспішаємо вперед, майже не озираючись.Подякувати — означає зупинитися посеред стрімкого руху життя, зробити крок назад і повернутися до Того, хто був джерелом нашої допомоги. Часто це означає повернутися не з усіма, а особисто, свідомо, від усього серця.Десятеро отримали зцілення, але лише один повернувся до Ісуса. Усі побачили переміну (зцілення) у своєму
Пасторський щоденник
13 сент., 04:50изменён
День 7. #осмисленаподяка«Чим я віддячу Господеві за всі Його добродійства для мене? …Тобі принесу я жертву подяки й покличу імʼя Господа. Виконаю усі свої обітниці Господеві перед усім народом Його, у дворах Дому Господнього, посеред тебе, Єрусалиме!» Псалом 116,12.17-19Вірне й уважне серце вчиться помічати Божу добрість скрізь і завжди: навіть серед не простих обставин й болю.«Тобі принесу я жертву подяки». Бог рятує нас не для пасивності, а для служіння. Тому справжня подяка в час війни проявляється не тільки в пісні чи молитві. Вона стає жертовною любов’ю: допомогти потребуючому, підтримати родину військового, відвідати пораненого, поділитися ресурсами, молитися за справедливий мир, берегти людську гідність, залишатися чесними й милосердними.«Виконаю усі свої обітниці Господеві перед усім народом Його…» Подяка псалмоспівця стає публічною. Він не хоче залишити пережите лишеПасторський щоденник
12 сент., 19:05
Дуже радію появі хорошого матеріалу для малих груп. Оба Сергії — віддані служителі домашнім групам скільки їх памʼятаю. Їх матеріал — то живий досвід вивчення і викладання Писання у малих групах, навчання діючих і потенційних служителів.Переконаний, що їх досвід, викладання а тепер ще й зібраний у книгу матеріал допоможе спорядженню багатьох служителів.
Пасторський щоденник
12 сент., 04:59
День 6. #осмисленаподяка«Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!» Псалом 103:2Благословити Господа означає проголошувати велич, славу й незрівнянність нашого Бога. Благословити — це від щирого серця хвалити й величати Його за те, Хто Він є.А от памʼять про Його благодатне втручання в наше життя, про Його відповіді на молитви та Його працю спасіння, коли Він шукав і знайшов нас грішних, — це і є справжня подяка.Вдячність вимагає свідомого зусилля памʼятати про різноманітне добро, яким Бог наповнює наші дні. При цьому благословення — це не лише про легкі й радісні миті, це про всі життєві повороти, випробування й уроки, через які формується наш характер і в яких відкривається Божа вірність.Тому День подяки — це насамперед свято памʼяті: можливість зупинитися, озирнутися назад, побачити невидиму руку Господа в пройденому шляху та прославити Його заПасторський щоденник
11 сент., 05:45
День 5. #осмисленаподяка«Входьте в Його брами з подякою, — в Його двори — з піснею хвали! Прославляйте Його, благословляйте Ім’я Його!» Псалом 100:4Подяка — це не більше і не менше як двері для входу в Божу присутність. Тобто без подяки не почати жодної молитви. І саме подяка є початком будь-якого щирого поклоніння.Молитва подяки Господи Ісусе, завдяки Тобі я приходжу до Батька з вдячністю за кожен новий день, за нескінченну милість, турботу та захист, якими Ти огортаєш моє життя. Дякую тобі за мою родину і церкву. Дякую Дякую Тобі за захисників, які боронять мою земну Батьківщину від ворога. Дякую за служіння і працю. Благословляю Тебе Всемогутнього, Справедливого і Люблячого Триєдиного Бога. Амінь.Пасторський щоденник
10 сент., 05:35
День 4. #осмисленаподяка«Дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа» Ефесян 5:20. Це нагадування безпосередньо пов’язане із закликом: «наповнюйтеся Духом» (5,18). Вдячність є однією з ознак життя, наповненого Святим Духом. Вона має пронизувати всі сфери життя віруючого й виявлятися завжди та за всяких обставин. Жоден час і жодна ситуація не звільняють нас від подяки Богові. Там, де панує вдячність, не може панувати постійне нарікання, дратівлива критика, незадоволення чи зневага до Божої волі. (Ч. Райрі)Це не означає, що віруюча людина ніколи не може бути засмученою, не повинна бачити несправедливості або критично мислити. Писання закликає нас розрізняти добре й лихе та зростати в любові й пізнанні (Фил. 1:9–10). Але коли людина невпинно нарікає на обставини і людей є одночасним наріканням на Бога за те, що їй не подобається, це є очевидною ознакоюПасторський щоденник
9 сент., 05:34изменён
День 3 #осмисленаподяка«Дізнавшись про підписаний указ, Даниїл пішов до свого дому, вікна якого у верхній кімнаті були відкриті в бік Єрусалима, і тричі на день він схилявся на коліна та молився, прославляючи свого Бога, як робив це і раніше». Даниїла 6,11«Підписаний указ» був законом, спрямованим фактично проти однієї людини — Даниїла. Він перебував при владі, але не був помічений ні в корупції, ні в недбалості, ні в нелояльності. Навпаки, його чесність і вірність стали причиною заздрості та ненависті з боку тих, хто шукав нагоди його знищити.Для людей, які сприймають владу як засіб особистого збагачення, чесна людина поруч стає небезпечною викривальною присутністю. Проти Даниїла не могли знайти жодної провини у виконанні його обов’язків, тому вирішили використати його вірність Богові як пастку.Що робить Даниїл, опинившись під загрозою смерті? Він не влаштовує публічноїПасторський щоденник
8 сент., 07:25
Гучна ніч, прильоти, вибухи у Києві, Одесі (і не лише) робить вдячну молитву випробовуванням і викликом. Болючим. Але саме такий нерв життя є реальною школою подяки і довіри, довіри і подяки.Ми або оберемо триматися Бога, або зачерствіємо; будемо шукати причин до вдячності, або зневіримося. Ні, у вдячності Богові у час війни і страждання немає мазохізму: вдячність — це реальність віри, а жива віра обставинами загартовується. Ну і вдячний — це залежний від Бога
Пасторський щоденник
8 сент., 04:41изменён
День 2 #осмисленаподяка«Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене! Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? ...На Бога я покладаю надію і не буду боятися! Що може заподіяти мені людина? Тобі, о Боже, я виконаю свої обітниці, Тобі Я принесу жертву подяки. Адже Ти визволив мою душу від смерті, а мої ноги від спотикання, щоб мені ходити у світлі життя перед Богом.» Пс 56:2-5; 12-14Псалом 56 народився в ситуації, де Давид, втікаючи від Саула, який намагається вбити його, потрапляє в полон до ворогів свого народу. Там він мусить рятувати життя принизливим способом. І там народжуються чесні слова: Господи, я боюсь, мені страшно, але я довіряю тобі. «що тіло учинить мені?» —Пасторський щоденник
7 сент., 15:05
День 1 #осмисленаподякаПс. 27:1-8: "Псалом Давида. ГОСПОДЬ — моє світло і моє спасіння. Кого мені боятись? ГОСПОДЬ — захисник мого життя. Кого маю лякатись? Коли підуть на мене злочинці, аби пожерти моє тіло, то мої переслідувачі й вороги спотикнуться й попадають. Хоча би взяв мене в облогу ворожий табір, моє серце не злякається. Навіть якщо підуть проти мене війною, то й тоді я не втрачатиму надії. Одного прошу я в ГОСПОДА, й одного прагну, аби протягом усього мого життя я міг перебувати у ГОСПОДНЬОМУ Домі, — оглядати ГОСПОДНЮ красу і віддаватись роздумам у Його Храмі. Адже Він сховає мене в Своїм Наметі в день недолі, Він заховає мене в потаємному місці Своєї Скинії, підніме мене на скелю. Тепер же піднесеться моя голова над моїми ворогами, що оточують мене. В Його Наметі я приноситиму жертви з радісною хвалою. Я буду співати і грати ГОСПОДЕВІ. Почуй, ГОСПОДИ, мій голос, коли яПасторський щоденник
7 сент., 06:50изменён
Що заважає людині дякувати у складних життєвих обставинах — особливо, як у нашому випадку, тепер, у час війни? Думаю, це цілий комплекс причин. ❗️Насамперед — реальність. Вона жорстока: ракетні обстріли, атаки шахедами й «бандеролями», недоспані ночі, сирени, вибухи, відсутність будь-яких перспектив і втрата надії. Це, по-перше. ❗️По-друге — зацикленість на собі. У час біди, лиха й горя ми надто зосереджені на собі, власному болю та стражданні. Ми часто почуваємося жертвами й не можемо побачити нічого, крім власних переживань. ❗️По-третє, варто згадати й про оточення. Воно може посилювати наш стан: коли навколо нарікають і скаржаться — і для цього, звісно, є підстави, — це легко передається й нам. ❗️По-четверте, не можна відкидати й вплив сатани. У лихі часи він особливо близько, щоб нашіптувати: «Ти залишений. Ти нікому не потрібен. Ти навіть Богові не потрібен». «Усе погано — і буде
Пасторський щоденник
1 сент., 07:54
переслано из @baptyst_kyiv
З Днем знань!◻️У час штучного інтелекту та величезної кількості інформації нам особливо важливо вміти розрізняти, що є правдою, що веде до життя, а що може зруйнувати.«Навчання мудрого — джерело життя, щоб віддалятися від тенет смерті». Приповісті 13:14◻️У цьому відео пастор Микола Романюк, перший заступник голови ОЦ ЄХБ м. Києва та області та ректор Ірпінської біблійної семінарії, ділиться роздумами про важливість навчання, мудрості та духовного зростання.🙌🏼 Нехай Бог благословить усіх, хто навчає і навчається, та допоможе кожному з нас знаходити правильний орієнтир у знаннях, житті й вірі.Пасторський щоденник
31 авг., 05:05изменён
Хороша молитва на початок тижня (і кожний день також), вартує осмислено повторювати за Давидом:«Господи, нехай же моє благання дійде до Тебе. Наділи мене розумом за Твоїм словом!Нехай моя молитва долине до Тебе! Спаси мене за Твоєю обітницею!Хай мої уста заспівають пісню хвали, адже Ти мене навчаєш Своїх постанов!Мій язик оспівуватиме слово Твоє, оскільки всі Твої Заповіді праведні.»— Псалом 119:169-172Пасторський щоденник
30 авг., 03:40изменён
Перечитуючи Йова у час війни у День жалоби за людьми, яких убили смертоносні російські ракети та злочинна недбалість наших міністерських посадовців. Загинуло 37 людей, більшість із яких — мешканці будинку для літніх людей; пошкоджено 130 осель. А ще — невпинні удари по Києву, Одесі, Харкову, Сумах, по сотнях мирних міст і сіл, по супермаркетах, школах і лікарнях...«Відповідаючи, Йов сказав: «О, якби справді можна було зважити мої страждання, а всі мої нещастя разом покласти на вагу, — то вони були б важчі за морський пісок, тому й нерозважливими здаються мої слова. Адже в мене встромлені стріли Вседержителя, і їхню отруту мусить пити моя душа. Божі жахи спрямовані проти мене» (Йова 6:1–4).Біль, спричинений ворогами видимими та ворогом невидимим (дияволом), праведник адресує Богові. Що це йому дає? Він не розуміє, чому все це з ним відбувається. Але його життєва мудрість давно
Пасторський щоденник
29 авг., 17:05
В кінці березня на фасаді, поруч з центральним входом до споруди Ірпінської Біблійної Церкви зʼявилися чотири памʼятні дошки з портретами — троє військових і цивільний волонтер.Збереження памʼяті героя, який поклав своє життя, захищаючи свій народ від ворога була цінна для авторів Священного Писання ще й тому, щоб навчити нас, що історія — це не лише цифри і статистика, і не лише абстрактні «герої». Портрет на стіні перетворює абстрактного «героя» на конкретну людину з обличчям, іменем та історією. Це нагадує, що за нашу свободу платять життям реальні люди, які жили поруч. А ці чоловіки були поруч у хороші часи, у праці, у служінні, у посвяті.Для нашої церковної родини — ці чоловіки з посеред нас є прикладом прийнятої відповідальності у лихий час, яка варта подяки і пошани. Дуже потребуємо нових поколінь, які будуть рости усвідомлюючи власну відповідальність за земну батьківщину.Дл
Пасторський щоденник
29 авг., 03:31
Перечитуючи Йова у час війни«Вислухавши, Йов устав, роздер на собі одежу, обстриг волосся на своїй голові, впав долілиць на землю і поклонився, після чого сказав: Нагим я вийшов з материнського лона і нагим туди повернусь. Господь дав, Господь і забрав, — нехай Господнє Ім’я буде благословенним! При всьому цьому Йов не згрішив і не сказав нічого нерозважливого проти Бога». (Йова 1:20–22)Нормально — горювати і страждати перед Богом. Нормально — бути розчавленим, нажаханим, виснаженим і спустошеним. Нормально — визнавати власне безсилля і суверенне право Бога за будь-яких обставин забрати будь-що і будь-кого, навіть найдорожче. Нормально, коли все болить, серце рветься на частини, а з душі виривається крик болю й нерозуміння до Творця.Ненормально — сумніватися в Божій добрості й святості. Ненормально — проклинати Бога. Ненормально — зневіритися і скотитися до бунту чи атеїзму (бо
Пасторський щоденник
28 авг., 03:15
ВІРА МАНДРУЄ СВІТОМ«Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася в твоїй бабусі Лоїді та в твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі». 2 Тимофія 1:5Віра мандрує світом і оселяється в серцях, відкритих до незвіданого й надприродного — до того, чого не можна вхопити чи помацати руками, але присутність чого докорінно змінює життя.Віра має дещо спільне з розумом: вона не є матеріальною категорією, однак її наявність виявляється у світогляді, способі мислення, цінностях і стилі життя.Віра не ніколи не передається у спадок. Вона щоразу має «оселитися» в конкретній людині. Спочатку її прийняла Лоїда, згодом вона оселилася в серці Євникії, а потім — у Тимофієві. Кожна людина, відкрита до духовної істини, має можливість повірити.Людина, яка має віру, може бути для іншого її провідником, але не здатна одноосібно передати її, нав’язати чи прищепити. Віра завжди передбачає
