Последние посты
Локальна історія
22 сент., 12:39
Локальна історія
22 сент., 12:39
Свіжий номер “Весілля” вже у продажу!🔥Як одружуються українські вояки та воячки під час Великої війни? Чому навіть у часи голоду весільного обряду намагалися дотриматися? Скільки коштувало весілля в Гетьманщині, хто насправді був головним на традиційному весіллі та як Хмельницький домігся шлюбу Тимоша з Розандою Лупул? Як Франко ледь не проґавив власне вінчання, а Леся Українка витратила весільні гроші на етнографічну експедицію?✍🏻Також у номері — весільна обрядовість сільської Луганщини, історія традиційних прикрас, шлюб Володимира Винниченка й Розалії Ліфшиць, весільні сцени у “Тінях забутих предків” та історія картини Миколи Пимоненка “Весілля в Київській губернії”.Про це та багато іншого читайте у новому номері “Локальної історії”: https://publishing.localhistory.org.ua/product/vesillya-6-2026/Магазин Локальної історіїВесілля #6 (2026) - Магазин Локальної історіїВідправляємо протягом 2-3 робочих днів.Локальна історія
22 сент., 08:26изменён
Більше про Івана Мазепу у спецвипуску “Локальної історії”. Купуйте електронну версію журналу тут: https://publishing.localhistory.org.ua/product/ivan-mazepa-9-2021/Магазин Локальної історіїІван Мазепа #9 (2021) - Магазин Локальної історіїЛокальна історія
22 сент., 08:26
У вересні 1709 року помер Іван Мазепа, гетьман, якого Москва ще за життя намагалася не лише позбавити влади, а й символічно викреслити з історії.Після переходу Мазепи на бік шведського короля Карла XII Петро І наказав влаштувати показову розправу. Спочатку в Глухові символічно позбавили гетьмана булави: його опудало протягнули містом і повісили на шибениці. А вже за тиждень у Глухові та Москві Мазепі проголосили анатему. “Зраднику Іванові Мазепі, за присягопорушення і за зраду великому государю — Анатема! Анатема! Анатема!” — проголосив у московському Успенському соборі митрополит Стефан Яворський.Однак Вселенські Царгородські патріархи цього акту не визнали. А після смерті Мазепу поховали за повним православним чином.Як Москва перетворила церковну анатему на інструмент політичної боротьби та чому ім’я гетьмана продовжували проклинати ще століттями читайте у матеріалі ОльгиЛокальна історіяЯк Москва проклинала МазепуАнафему українського гетьмана Вселенський Патріархат ніколи не визнавав.Локальна історія
21 сент., 11:13
Що таке Полтавщина насправді і де пролягають її ментальні кордони? Чому нам час виходити за межі імперського міфу Полтавської битви та розширювати уявлення про свій край?Слухайте дискусію в межах презентації спецвипуску журналу «Локальна історія», присвяченого Полтавщині: https://youtu.be/eZgJLEHRMj0?si=9toUxjRcLVzVn6GxYouTubeПоза імперськими міфами: справжня історія, деколонізація та ідентичність ПолтавщиниЩо таке Полтавщина насправді і де пролягають її ментальні кордони? Чому нам час виходити за межі імперського міфу Полтавської битви та розширювати уявлення про свій край? У цьому відео — запис великої дискусії в межах презентації спецвипуску журналу «Локальна…Локальна історія
21 сент., 11:13
Разом із культурною аґенцією “Терени” ми створили спецвипуск “Полтавщина”. Придбати журнал можна в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/poltavshhyna-5-2026/Номер створено у співпраці з культурною аґенцією “Терени”, укладено та підготовлено до друку за підтримки "Фундація Множина"Магазин Локальної історіїПолтавщина #5 (2026) - Магазин Локальної історіїНомер створено у співпраці з Tereny Cultural Agency за підтримки Фундації Множина Доставляємо протягом 2-3 робочих днівЛокальна історія
21 сент., 11:11
“Наслідки колоніальної політики Росії полягають не лише в тому, що століттями нашу культуру й мову витісняли культура та мова імперії. Колоніалізм — це насамперед нищення пам’яті. Тому так важливо повертати знання про нашу культуру та її творців, долати насаджену меншовартість”, – каже Тетяна Терен, журналістка, культурна менеджерка та очільниця культурної аґенції “Терени”.Літературна та мистецька резиденції, навчальна програма, премія за коротку прозу, дослідницькі мандрівки й зустрічі з інтелектуалами, митцями — усе це втілюють “Терени”. Нині команда аґенції зосередила роботу на першому регіоні — Полтавщині.Чому майбутнє української культури залежить від того, чи бачать українці цінність власних регіонів, навіщо підтримувати людей, які там творять, відновлювати та налагоджувати зв’язки між областями і в чому місія культурної аґенції? Про це та інше читайте у матеріалі ↓https://loЛокальна історія"Рости від коренів": як агенція "Терени" розвиває культурний ландшафт ПолтавщиниІнтерв'ю із очільницею культурної агенції Тетяною Терен.Локальна історія
19 сент., 12:28
Придбати книгу: https://publishing.localhistory.org.ua/product/velyka-vijna-profesoriv-nauky-pro-lyudynu-1912-1923/Магазин Локальної історіїВелика війна професорів. Науки про людину (1912—1923) - Магазин Локальної історіїДоставляємо протягом 2-3 робочих днівЛокальна історія
19 сент., 12:28
Локальна історія
19 сент., 12:28
Чому варто прочитати «Велику війну професорів» Мацея Ґурного?📚Про що ця книжка, який стосунок до неї має українська історія та чому Перша світова це значно більше, ніж події 1914–1918 років?Гортайте карусель, щоб дізнатися більше.Локальна історія
18 сент., 11:17
Придбати книгу можна тут: https://publishing.localhistory.org.ua/product/proshhavaj-shidna-yevropo-osobysta-istoriya-rozdilenyh-zemel/Магазин Локальної історіїПрощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель - Магазин Локальної історіїТермін відправлення замовлень складає 2-3 робочих дні.Локальна історія
18 сент., 11:17
«Якуб Мікановський, американський історик і журналіст, осмислює історію Східної Европи в хронологічному проміжку від язичництва до розпаду Радянського Союзу та у територіяльному — від Балтійського до Чорного моря, поєднуючи у сюжетній лінії історію власного роду, архівні документи, свідчення очевидців і художні твори».Читайте огляд Тетяни Кучер на книжку Якуба Мікановського «Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель» у матеріалі "Часопис КРИТИКА" ↓ https://m.krytyka.com/ua/reviews/proshchavai-skhidna-ievropo-osobysta-istoriia-rozdilenykh-zemelKrytykaПрощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель, Тетяна КучерЯкуб Мікановський, американський історик і журналіст, осмислює історію Східної Европи в хронологічному проміжку від язичництва до розпаду Радянського Союзу та у територіяльному — від Балтійського до Чорного моря.Локальна історія
18 сент., 06:52
1. Вечір пам'яті Алли Горської. 2. Алла Горська з друзями, 1960 рік. 3. Алла Горська і Віктор Зарецький в художній майстерні, початок 1960-х років.
Локальна історія
18 сент., 06:51
Сьогодні день народження Алли Горської — художниці та однієї з найяскравіших постатей українського шістдесятництва. У цей день згадуємо її словами онуки, художниці Олени Зарецької.“Мені цікаво вивчати для себе Аллу Горську як яскраву жінку, яка змогла себе проявити і в громадянській, і в художній позиції. Всі її друзі та колеги наголошували, що в той час більшість була залякана системою та арештами, а вона цього страху не мала. Я щиро захоплююсь її творчістю, сміливістю, неймовірним поривом до справедливості. Безмежно горда з того, що Горська – моя родичка і що мені пощастило бути частиною цієї родини. Якщо не комплексувати, а вчитись в неї, то це для мене дуже корисно”.“Я завжди кажу Горська, а не бабуся, бо колись її подруга та шістдесятниця Людмила Семикіна зауважила, що Алла Горська не була бабусею. Тоді мене це кольнуло, адже в мене і так нема бабусі, а тут ще й забирають правоЛокальна історія"Якщо не комплексувати, а вчитись в Горської, то це дуже корисно", – художниця Олена ЗарецькаОнука Алли Горської про відповідальність перед власним прізвищем і збереження пам'яті.Локальна історія
17 сент., 10:14
Більше про Другу світову війну читайте у спецвипуску "Локальної історії".Купуйте журнал в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/druga-svitova-vijna-11-12-2023/Магазин Локальної історіїДруга світова війна #11-12 (2023) - Магазин Локальної історіїТермін відправлення замовлень складає 2-3 робочі дні.Локальна історія
17 сент., 10:14
17 вересня 1939 року Червона армія під приводом “звільнення” західних українців та західних білорусів від “панської” Польщі перетнула польсько-радянських кордон. 22 вересня передові військові загони червоноармійців вступили до Львова. За ними приїхали радянські чиновники та журналісти. Перші мали завдання встановити у місті радянську владу. Другі – створити її позитивний образ в очах місцевого населення.Якими були перші дні радянської влади у вересні 1939-го? Які були настрої серед тодішніх львів’ян, в тому числі української інтелігенції? Яка доля спіткала найбільшу українську політсилу у міжвоєнній Польщі УНДО та її видання – найпопулярнішу газету Галичини “Діло”?Про це у своїх спогадах написав Іван Німчук, головний редактор газети “Діло” у 1935–1939 роках. Його книга “595 днів совєтським в’язнем” побачила світ у Торонто 1950-го. Публікуємо уривок з неї ↓https://localhistory.org.uЛокальна історія“Перші чотири дні під большевиками”. Зі спогадів Івана Німчука “595 днів совєтським в’язнем”Якими були перші дні радянської влади у вересні 1939-го? Які були настрої серед тодішніх львів’ян, в тому числі української інтелігенції? Якою виявилась доля найбільшої української політсили у міжвоєнній Польщі УНДО та її пресового органу – найпопулярнішої…Локальна історія
17 сент., 07:49
Більше про Другу світову війну читайте у спецвипуску "Локальної історії".Купуйте журнал в онлайн-крамниці видавництва: https://publishing.localhistory.org.ua/product/druga-svitova-vijna-11-12-2023/Магазин Локальної історіїДруга світова війна #11-12 (2023) - Магазин Локальної історіїТермін відправлення замовлень складає 2-3 робочі дні.Локальна історія
17 сент., 07:49
Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу.Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.Що відомо про німецько-радянські домовленості? Як планували та як відбувалося вторгнення? Як працювала радянська пропаганда? Та, зрештою у чому полягала німецько-радянська координація?Відповіді на ці запитання Олександр Шевцов шукатиме у матеріалі. Пропонуємо прочитати першу частину дослідження ↓https://localhistory.org.ua/texts/statti/viina-pro-iaku-domovilisia-u-moskvi-radiansko-polskaЛокальна історіяВійна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року. Частина ІЯк Польща зникла з політичної карти Європи на початку Другої світової війни.Локальна історія
16 сент., 15:48
“Обжинки”, “закоски”, “заорки”, “шарварки”, “толоки”, “супраги” та інші види колективної взаємодопомоги посідали важливе місце в побуті українців. Звичаї колективної взаємодопомоги були поширеними ще з часів Русі.Зазвичай до толоки залучали людей тоді, коли робота була під силу тільки більшому колективу. Або ж скликали толоку в екстремальних ситуаціях, наприклад, коли у когось згоріло житло, або тяжко захворів господар, а треба зорати поле чи зібрати врожай. У такому разі люди зверталися по допомогу до “миру”.В етнографічній літературі зафіксовані випадки, коли за один день громада зводила церкву, гуртом підіймали важкі дзвони на дзвіницю чи відновлювали села після воєнних дій. Супрягу використовували при потребі зорати землю. Нерідко одна сім’я не мала повноцінної тяглової сили. Тому селяни об’єднували тяглову худобу та необхідну робочу силу людей (плугатар, погоничі) таЛокальна історіяОбжинки, закоски, шарварки, супраги"Обжинки", "закоски", "заорки", "шарварки", "толоки", "супраги" та інші види колективної взаємодопомоги посідали важливе місце в побуті українців. Звичаї колективної взаємодопомоги були поширеними ще з часів Русі.Локальна історія
16 сент., 07:44
