Последние посты
Що з економікою?
22 сент., 08:55изменён
🏭 Чому Україна виявилася неготовою до вуглецевого мита ЄС?З 1 січня 2026 року почав діяти СВАМ — вуглецевий збір на імпорт до ЄС. Що більше викидів утворюється під час виробництва товару, то дорожче його продавати на європейському ринку.Найболючіше нові правила вдарили по українській металургії. Чому країна виявилася до них неготовою, у подкасті «Що з економікою?» пояснює Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України.На перший погляд, Україна вже суттєво скоротила викиди та навіть виконала і перевиконала частину кліматичних цілей. Значною мірою це сталося через пострадянську деіндустріалізацію, а згодом — через руйнування підприємств під час війни.За словами Тараса Качки, Україна недостатньо наголошувала на ціні такого скорочення викидів. Українське Міністерство довкілля свого часу називало його «free riding» — фактично «декарбонізацією на шару». Качка вважає
Що з економікою?
21 сент., 06:10
Україна як «загроза» для ЄС, ностальгія за Росією та проблеми CBAMДо нового випуску «Що з економікою?» запросили посла України в ЄС та торгового представника України Тараса Качку.Говоримо про те, наскільки Україна вже стала частиною європейської економіки — і чому водночас у ЄС її досі часто сприймають як загрозу.Ще у випуску: ▪️ хто і де помилився з CBAM та чому це проблема не лише для України; ▪️ чому європейським виробникам іноді простіше поскаржитися на Україну, ніж вирішувати власні проблеми з конкурентоспроможністю; ▪️ що буде з українським експортом сталі та агропродукції; ▪️ чому справжніми конкурентами для українського бізнесу Качка називає Китай і Туреччину; ▪️ чи справді в Європі досі ностальгують за Росією та дешевою енергією.Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.Що з економікою?
18 сент., 13:48
Що у новому бюджеті на 2027 рік?15 вересня Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2027 рік.Доходи у 2027 році прогнозують на рівні 5,6 трлн грн ($120 млрд). Це менше, ніж ми очікуємо зібрати цього року — 6,2 трлн ($139 млрд). Водночас із видатками ситуація протилежна: вони зростають — до 7,3 трлн грн ($155 млрд) з 6,4 трлн грн ($145 млрд) цього року.За планом війна триватиме весь рік, а реальний ВВП має зрости на 1,3%. Це менше, ніж прогноз зростання цього року – 1,6%, і ще менше фактичного зростання у 2025 – 1,8%.🪖Видатки сектору безпеки і оборони вже давно перетнули позначку в 50% усіх видатків бюджету, і в наступному році на війну має піти більше 67% усіх видатків.Оборонні потреби зростають на 12% відносно поточного плану на 2026 рік і мають досягти 4,88 трлн грн (майже $104 млрд).Водночас цивільна частина бюджету зростає навіть дещо швидшими темпами — на 14%. Найбільше
Що з економікою?
18 сент., 11:25изменён
🍑 Чому супермаркети обирають імпортні персики, поки українські продають у збиток?Цього року сливи та персики майже не принесли українським фермерам заробітку. Чому так сталося, у новому випуску подкасту «Що з економікою?» пояснює Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації.Проблема у тому, яким персик потрапляє на ринок. Багато виробників на Одещині вирощують його як сировину: сорти здебільшого старі й нележкі, а на обробці економлять. Якщо врожай не продати протягом кількох днів, він зіпсується — тому фермери змушені швидко збувати його за низькою ціною.У результаті на полицях супермаркетів перемагає імпорт:«Я можу це точно сказати: ритейлу вигідніше, безпечніше і краще купити, як би це не звучало, персик із Греції чи Туреччини. Він буде одноманітним, охолодженим, упакованим та офіційно проданим», — пояснює Баштанник.Схожа ситуація — зі сливою та
Що з економікою?
17 сент., 12:17
переслано из @nbu_ua
⚡️ Облікову ставку підвищено з 15,5% до 16%.Правління НБУ ухвалило таке рішення з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків.Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики.Детальніше.🟢 У серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% р/р, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Базова інфляція та інфляційні очікування були підвищеними.Незважаючи на наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими. Зокрема середні зарплати у липні та, за оцінками НБУ, в серпні продовжили зростати високими темпами, що підтримало фундаментальний ціновий тиск.🟢 Траєкторія інфляції вЩо з економікою?
15 сент., 12:57
Вартість війни зросла більш ніж на третину: де Україні знайти гроші на оборону?Сьогодні уряд має подати до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2027 рік.Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна наближається до найскладнішої бюджетної ситуації з 2022 року, та навіть не виключив затримок із виплатою зарплат у державному секторі.Одна з ключових причин несподіваного дефіциту — зростання вартості ведення війни. За оцінкою Роксолани Підласи, голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, у 2026 році один день війни коштує українському бюджету $190 млн проти $140 млн у 2024 році.Як уряду пройти цей період, де знайти додаткові кошти на оборону та чи доведеться скоротити видатки?Обговоримо це під час вересневого огляду української економіки зі спецтемою: «У бюджеті знову не вистачає грошей: що з цим робити?».📅 Дата: 24 вересня о 16:00, онлайн у Zoom.Серед спікерів: ▪️
Що з економікою?
14 сент., 13:57
🔔 Майже кожен другий український 15-річний школяр не має базового рівня знань з математики та читанняПро це свідчать результати PISA 2025 – міжнародного дослідження, що оцінює, наскільки 15-річні учні можуть застосовувати свої знання з математики, читання та природничих наук у реальних ситуаціях.В Україні майже 50% учнів не досягають базового рівня з математики та читання, і близько третини – з природничих наук. Оскільки прифронтові області не були охоплені дослідженням, реальна картина по країні може бути ще гіршою.Наші школярі відстають від середнього показника країн ОЕСР на еквівалент 1,6-2,2 року навчання, а від Польщі – на 2,4-3,2 року. Найбільший розрив – у читанні. Йдеться не лише про вміння читати текст, а про здатність розуміти, аналізувати та критично оцінювати інформацію – те, від чого залежить успішність навчання загалом.Водночас
Що з економікою?
14 сент., 11:26изменён
Додатковий 1% ПДВ може допомогти вирівняти умови для бізнесу по країніУряд планує створити спеціальний фонд страхування воєнних ризиків для бізнесу. Він має компенсувати збитки підприємств, пошкоджених або знищених внаслідок російських атак.Для запуску фонду потрібно $2–3 млрд. Його планують наповнювати з трьох джерел:◾️ додаткового 1 в.п. ПДВ — уряд розглядає підвищення ставки з 20% до 21%; ◾️ страхових внесків самих компаній — близько 2% від вартості активів; ◾️ коштів міжнародних партнерів.«В Україні зараз рівень загрози для підприємств суттєво відрізняється залежно від регіону. Для загальнонаціональних компаній («Епіцентр», Fozzy Group, АТБ тощо), у яких є магазини і на Заході, і на Сході, ризики певною мірою перерозподіляються.Водночас Росія докладає зусиль, щоб максимально зменшити економічну активність і життя в лівобережній частині України, у Києві та області, оскільки
Що з економікою?
14 сент., 06:24изменён
🍉 Кавуни по гривні, дорогі ягоди та яблука на експорт: що з урожаєм в Україні У свіжому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Тарасом Баштанником, президентом Української плодоовочевої асоціації. ◾️ чому в Україні перевиробництво кавунів і чи станеЩо з економікою?
14 сент., 06:10
🍉 Кавуни по гривні, дорогі ягоди та яблука на експорт: що з урожаєм в УкраїніУ свіжому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Тарасом Баштанником, президентом Української плодоовочевої асоціації.◾️ чому в Україні перевиробництво кавунів і чи стане їх менше наступного року;◾️ як руйнування логістичних центрів впливає на постачання та ціни в супермаркетах;◾️ що відбувається з урожаєм яблук, малини, лохини, персиків та інших культур;◾️ що українським фермерам найвигідніше вирощувати на експорт;◾️ чи варто Україні робити ставку на глибшу переробку овочів і фруктів.Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Що з економікою?
10 сент., 09:35
Інфляція продовжує зростати, хоча і повільнішеЗа рік ціни зросли на 8,1%; а за останній місяць — на 0,1%, що є другим найнижчим результатом з початку року (у червні була дефляція -0,1%).Протягом літа ціни падали на продукти харчування, і у серпні продуктова інфляція знизилась на 1,4%. Найбільше 一 за рахунок: овочів (-18,3%) та фруктів (-12%).Водночас за місяць дорожчали яйця (+4%), цукор (+2,2%) та риба (+1,6%).Також зростали за місяць:▪️ комуналка (водопостачання +16,8%, каналізація +16,7%) ▪️ паливо (+8,1%) ▪️ автодорожній пасажирський транспорт (+6,6%)За прогнозами НБУ інфляція продовжить ріст до 10% наприкінці 2026 року, але почне знижуватися на початку 2027 року.Графік: Трекер економіки.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Що з економікою?
10 сент., 08:22изменён
📦 Чому Україні потрібно скасувати пільги на посилки з-за кордону?1 вересня Верховна Рада не підтримала в першому читанні законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок. Наступного дня Єврокомісія попередила про ризик затримки €3,7 млрд бюджетного фінансування: ухвалення закону є однією з умов виплати траншу.7 вересня уряд повторно схвалив пакет змін, тепер рішення — за Верховною Радою.Зараз покупки з іноземних маркетплейсів до €150 звільнені від ПДВ, тоді як українські виробники та офіційні імпортери сплачують його.За оцінкою уряду, скасування пільги може дати бюджету близько 10 млрд грн щороку для потреб оборони. Але справа не лише в надходженнях.◾️ По-перше, це створить рівні умови конкуренції. Українські підприємства працюють під обстрілами, платять податки та створюють робочі місця. Іноземні товари не повинні мати податкової переваги перед українськими лише через
Що з економікою?
9 сент., 09:11изменён
⚡️ Україна у серпні продала за кордон майже вдвічі більше е/е, ніж імпортувалаСпекотні дні не спричинили великої проблеми — додаткову потребу в електроенергії частково компенсували сонячні батареї.Втім, росіяни теж не наносили масштабних ударів по енергетиці: у серпні вони обстрілювали інші цивільні об’єкти.Ймовірно, що восени — з похолоданням і активізацією російських ударів — імпорт зросте і перевищить експорт.По цифрах: у серпні експорт зріс майже у 1,5 раза порівняно з липнем — з 233 до 333 ГВт·год.Основними напрямками українського експорту електроенергії у серпні залишались:🇭🇺 Угорщина (116 ГВт·год) 🇲🇩 Молдова (92 ГВт·год) 🇷🇴 Румунія (64 ГВт·год) 🇸🇰 Словаччина (19 ГВт·год)
Що з економікою?
8 сент., 13:15
Підозрюваний у «кришуванні» кол-центрів Сергій Кропива, отримував від держави пенсію за вислугу років. У 42 роки.У 2024 році Кропива задекларував 165,2 тис. грн пенсійних виплат, а у 2025 році — вже 283,3 тис. грн.Право на пенсію він виборював через суд. Після звільнення з кіберполіції наприкінці 2021 року Кропива мав 20 років і 4 місяці вислуги. Однак він вимагав зарахувати частину служби на пільгових умовах: зокрема, один місяць служби у миротворчій місії в Косово рахувати за три, а окремі періоди роботи в органах внутрішніх справ — місяць за півтора.У результаті вже з 2024 року Кропива почав декларувати пенсійні виплати — паралельно з роботою в Офісі Генерального прокурора.Пенсія у 42 роки, і продовження при цьому роботи у правоохоронних органах, не виглядає доцільним в умовах війни та обмежених ресурсів.Скрин: допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.
Що з економікою?
7 сент., 13:31изменён
The Wall Street Journal: Україна розглядає декриміналізацію порно як спосіб залучити більше коштів на оборонуОчікується, що декриміналізація порно принесла би Україні до $25 млн на рік. За підрахунками нардепа Ярослава Железняка, які наводить WSJ, цих грошей вистачило би приблизно на 30 тисяч дронів.У 2023 році майже 8 тисяч українців заробили на OnlyFans $131 млн, згідно з даними, які українські податкові органи отримали від Fenix International — британської материнської компанії OnlyFans.Податкові декларації авторів контенту в Україні стають фактично доказом їхньої кримінальної діяльності.Ми в ЦЕС неодноразово писали про те, що декриміналізація порно принесе додаткові кошти у бюджет, а також вивільнить час правоохоронних органів на важливіші напрямки. Окрім цього прикриє схеми «кришування» порноіндустрії.Законопроєкт пройшов перше читання у липні 2026 року, і зараз його
Що з економікою?
7 сент., 06:10
Пастка середнього доходу: хто заважає Україні розбагатіти?Розбирались у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з директором ЦЕС Глібом Вишлінським.Говоримо про дослідження Світового банку та університету Чикаго, як Україна опинилася в пастці середнього доходу, і що потрібно зробити, щоб нам, як країні розбагатіти.Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
4 сент., 09:38изменён
До двох місяців лише на документи: що чекає на бізнес після російського удару?Після російського удару бізнесу доводиться одночасно ліквідовувати наслідки, відновлювати роботу та документально підтверджувати збитки. Лише останній процес може тривати до двох місяців.BDO в Україні спільно з Європейською Бізнес Асоціацією підготували покроковий посібник про те, як діяти підприємству після пошкодження майна. У новому випуску подкасту «Що з економікою?» його основні рекомендації пояснює Віра Савченко, виконавча директорка BDO в Україні.«Збір документів займає до двох місяців, а іноді й трохи більше», — розповідає Віра Савченко.Спершу потрібно зафіксувати сам факт пошкодження: отримати акт комісійного обстеження, внести інформацію до відповідного реєстру та перевірити відкриття кримінального провадження. Потім — оцінити розмір збитків і за потреби підтвердити форс-мажор у
Що з економікою?
2 сент., 13:35
Що стоїть за новою хвилею ударів по бізнесуВиконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський дав велике інтерв’ю Kyiv Independent. Поговорили про нову тактику російських атак, обхід санкцій та перспективи української економіки.Зібрали кілька важливих тез із розмови ⬇️📌 Росія змінила тактику атак, намагається створити продовольчий дефіцитНа відміну від українських ударів по Wildberries та Ozon, які є непродовольчими маркетплейсами, Росія цілеспрямовано атакує розподільчі центри найбільших продуктових мереж України.Реального голоду це не спричинить: Україна виробляє достатньо продовольства. Але мережам доведеться переорієнтовувати логістику, збільшуючи витрати.📌 Російські удари можуть перетворити промислові регіони України на «економічну пустелю»За рівнем воєнного ризику в Україні фактично сформувалися «три країни». Прифронтові території потерпають від постійних обстрілів і
Що з економікою?
2 сент., 10:53
❗️Завтра Верховна Рада має розглянути законопроєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення відповідальності за порушення ПДР, і ми в ЦЕС підтримуємо ці зміни.Небезпечне водіння вже стало нормою на дорогах України, а до повідомлень про загиблих у ДТП суспільство почало звикати. Однак це не неминучість: у країнах Європи смертність на дорогах у рази нижча.Причина систематичних грубих порушень — фактична безкарність. Система дозволяє порушувати знову й знову, доки хтось не загине.Тому потрібно посилити відповідальність за повторні грубі порушення, а також переглянути ліміти допустимого перевищення швидкості.З цього приводу радимо почитати колонку Олексія Глушича, військовослужбовця та батька загиблого внаслідок ДТП у Києві 12-річного Гріши Глушича.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в InstagramУкраїнська правдаСина ми не повернемо, але наступну смерть через ДТП ще можна не допустити3 вересня 2026 року парламент голосуватиме за проєкти №15348 та №15348-1 щодо посилення покарання для порушників ПДР. Ініціатива має широку підтримку.Що з економікою?
1 сент., 12:04
📈 Бізнес хоче зростати, але йому бракує працівниківМинулого тижня ми презентували дослідження про продуктивність праці в Україні. В його основі — опитування 556 малих і середніх підприємств та 10 глибинних інтерв’ю з бізнесом.Наводимо кілька важливих висновків із дослідження.Бізнес налаштований на зростання. За останній рік 39% компаній розширили свою діяльність, а 42% очікують зростання протягом наступних 12 місяців.Але ці плани значною мірою залежать від додаткового найму. 53% компаній незабаром потребуватимуть більше працівників, а половина опитаних каже, що додаткові люди потрібні їм саме для розвитку.Поки що бізнес переважно намагається залучати й утримувати працівників, зокрема завдяки вищим зарплатам. Водночас пропозиція робочої сили залишається обмеженою: у 2026 році кількість українських біженців становить 5,6 млн.Альтернатива додатковому найму — підвищувати
