Latest posts
Вивчаємо Біблію Разом
18 Sept, 11:51edited
І знову не дають спокою роздуми про Надава і Авігу. Але трохи в іншому ключі. Згадаймо історію про жінку у якій була кровотеча, і про її дивне зцілення. Додайте до цієї історії випадок, коли необачне поводження з ковчегом Завіту коштувало людині життя (історія Уззи 2 Сам. 6:6-7).Потім реакція Петра на святість вчителя, коли він сказав «відійди від мене бо я грішний» - та ж сама реакція жаху, що й у Ісаї. Ну понятно... вони читали про Уззу.І виникає питання: Чому святість Христа не вбивала людей а навпаки зцілювала. Чому святість Бога вимагала жорсткої субординації а Христос...Буду публікувати думки і дослідження в цьому каналі, розберем кожен випадок. А сьогодні, лише дам спойлер: ХРИСТОС ПОСЕРЕДНИК.
Вивчаємо Біблію Разом
17 Sept, 08:10edited
#14 Левит 13:1-8 / Проказа - діагноз, який не можна ігноруватиЄвангелія після книги Левит починають грати цікавими фарбами. А саме...Найпряміша відсилка до прочитаного текесту це Матвія 8:1-4 / Марка 1:40-44 / Луки 5:12-14: зцілений прокажений отримує наказ Ісуса: "покажися священикові" - фактично це пряме цитування процедури Лев. 13-14. Але тут відбувається неймовірна зміна ролей і повноважень:- У Лев. 13 священик лише констатує стан, - не має влади зцілювати.Ісус зцілює дотиком - жест, що за логікою Лев. 13:46 мав би зробити Його самого нечистим, але натомість чистота "тече" від Нього до хворого. Метафорично, святість що в Христі має "більший тиск" за нечистоту, що на хворому. Це крутезний теологічний момент: Ісус не порушує систему чистоти, а перевершує її.В Ісусі закон не вбиває і не звинувачує, а робить людину гідною перебувати в присутності Бога.Саме тому ми сповідуємо:
Вивчаємо Біблію Разом
15 Sept, 09:14
#13 Левит 11-12 / Народження - дотик до смерті?Складається таке враження, що Бог проти жінок і народження дітей. Ми читаєм, що після народження жінка має пройти дні очищення, перш ніж вона прийде в присутність Божу. Якась дивна штука, народила і дала життя - нечиста. Це за якою логікою?Але цей закон більше говорить не про заборону, або чистоту, він вказує наскільки величезним є розрив грішної людини і Бога. Гріх це не лише питання доброї волі (ну наскільки вона добра теж тема для полемики). Виявляється, гріх впливає на нашу физиологию. Фактично все, що відбувається з нашим тілом в процесі життя це розтягнутий в часі акт вмирання.Бог сказав правду Адаму та Єві: - „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“. І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги,
Вивчаємо Біблію Разом
11 Sept, 08:47edited
#12 Левит 11:1-47 / Історія про чистих і нечистихІ знову трохи про розуміння поклоніння епохи Мойсея.Ми бачимо три ключові ідеї: - Святість на будь-якому рівні стосунків з Богом (їжа, поведінка, інтимне життя, робота і відпочинок) - Бог визначає сам, що є святим поклонінням. Богу непотрібна імпровізація в поклонінні ( саме тут дуже багато питань щодо - а як зараз?) - Особливі стосунки вимагають особливою посвяти. Тепер зрозумілі жорсткі вимоги Павла до Тимофія і Тита щодо пресвітерів і служителів.І тут багато питань, а як зараз? - ну типу ж Новий Завіт...Уявіть собі, що ви групою прославлення прийшли вклонитися Богові. Ну там молитва, пісні, хоровий спів. Але для проведення повноцінного богослужіння потрібно ще додати кров... Тобто поклоніння зосереджено не на наших талантах і фокусах накшталт "Голос Країни" або "Україна має талант", а на особі Бога... + кров за право заспівати
Вивчаємо Біблію Разом
8 Sept, 08:16edited
#11 Левит 10:1-20 / Трагедія, яка змінила всеЯк на мене ну дуже жорстка історія. Можна було якось і по іншому...В ній ми ми бачимо маловідоме обличча Божої святості. Для сучасної людини святість це щось +- добре, чисте лагідне, синонім словам мир, чистота, спокій. Як святість може вбивати? Ось так...Якщо людина грішна, прийде до святого Бога неналежним чином, то може від цього вмерти. Це піднімає форму і формат поклоніння Богові на зовсім інший рівень.А що в цьому рівнянні змінив Христос? Поговоримо...Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
3 Sept, 13:16
#10 Левит 9:1-24 / День, коли зійшов вогоньЗакони Левіту - це не обмеження свободи, а умова, що уможливлює саму близькість: святий Бог оселився посеред нечистого народу. Без чіткої структури жертвоприношень, чистоти й священства це співжиття було б смертельним, як показує приклад Надава й Авіуда із "чужим вогнем".Водночас ці закони не лише стримують від падіння, а й діагностують його глибину. Жертва за гріх оголює реальність, що людина вже "у вільному падінні", навіть якщо це падіння суб'єктивно відчувається як свобода, бо немає опору, хоча насправді це швидкість без напрямку й невідворотний фінал (як і Павло описує гріх у Рим. 6, уявну свободу, що є рабством до смерті).І, нарешті, самі ці закони визнають свою тимчасовість: автор Євреїв каже, що жертви Левіту рік у рік нагадували про гріх, але ніколи не могли усунути його остаточно (Євр. 10:1), тож вони тимчасовий парашут, що
Вивчаємо Біблію Разом
2 Sept, 04:14edited
Чого нас, сучасних людей, можуть навчити постанови про жертви, приношення і очищення?Близькість стосунків вимагає більшої відповідальності Чим ближче, - тим відповідальніше.Чим ближче людина наближається до Бога, тим більш чистою і освяченою вона має бути. Язичники, евреї священники і первосвященники - всі вони мали різний рівень посвяти і відповідальності.Коли людина просто наближається до Бог, вона приносить Йому жертву. Коли людина грішить, вона мусить принести певну жертву. Коли вступає в завітні стосунки - ну це вже інший рівень. І тут важливе все: формат, місце і час.Коли людина йде на служіння Богу, вона має не лише принести жертву, але й дотримуватися певних традицій чистоти. Коли хтось претендує на особливу близькість до Бога, стає, так би мовити, посередником між Богом та іншими, він мусить бути гідним цього статусу. Не можна називати Бога своїм Господом і вести
Вивчаємо Біблію Разом
1 Sept, 06:53edited
#9 Левит 8:30-36 / Помазання, що змінює життяСьогодні помазання стало чимось настільки зрозумілим і очевидним, що ми почали помазувати всіх і все. Воно стало дієсловом і прикметником, іменником і займенником. Це спосіб життя і наша зброя проти всього, від ковіда до одержимості.Але, що насправді означає помазання? тут є один невеличкий - (хоча кого я обманюю, величезний момент)... Яку важку і непомірну ціну платить людина, що носить на собі помазання? Ви ж реально не думаєте, що помазання це лише великий жирний плюс...? Поговоримо і про інші аспекти, але цей мене вразив більш за все...Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
28 Aug, 12:35edited
#8 Левит 8:1-30 / Священик, не приходить з порожніми рукамиВзагалі, маємо в цьому подкасті дві гарні думки про освячення і покаяння. До Бога йдуть не з пустими руками, але те, що ми несем - власне Бог нам і дав.Тоді виникає питання, чому багато хто в наших церквах приходить на богослужіння, як на концерт, або, як вболівальник на футбол. Ми йдемо не на поклоніння, а за враженнями. Коли це сталося? Чому так сталося?Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
26 Aug, 09:43
Важливий момент про якій не варто забувати: «Ми повинні спочатку розібратися зі своїми гріхами, перш ніж зможемо цілковито присвятити себе Господу; лише тоді ми зможемо насолоджуватися спілкуванням із Ним».W. Wiersbe, Be Holy (Wheaton: Victor, 1979), 37
Вивчаємо Біблію Разом
25 Aug, 09:45edited
#7 Левит 7:11-38 / Ріки крові, що не змили гріхВІЧНА ПОСТАНОВА Часто можемо зустріти фразу: חֻקַּת עוֹלָם — "вічна постанова" (ст. 34, 36) Але, вибачте, яка ж вона вічна, якщо читаємо в посланні до Євреїв, що закон Євр. 8:13: "перший — застарілий")?Важливо знати, формула ( "закон на віки") — стандартна печатка легітимності культового закону в Левит, що зустрічається десятки разів у книзі. Коли автор Послання до Євреїв каже, що ці жертви не могли вдосконалити назавжди (10:1), він не заперечує їхню חֻקַּת עוֹלָם (вічність) для епохи Синайського завіту. Він показує, що "вічність" цієї постанови стосувалася принципу за яким працювали і працюють стосунки між Богом і людиною. За часів Христа змінилася форма, але не принцип і природа стосунків.Коли ми кажемо з кафедри: "Друже, ти можеш стати на коліна, в будь-якому місці і молитися до Бога, і просити пробачення, Він почує тебе" - це
Вивчаємо Біблію Разом
20 Aug, 07:53edited
#6 Левит 6-7 / Вічний вогонь і цілодобове поклонінняВиявляється, є порядок спілкування і поклоніння Богові. І на богослужінні кожен робить своє. Ми звикли до простих «колись, якось, коли буде час, як дух поведе» … Проте Слово вказує, що спілкуванню треба вчитися. Як простому віруючому, так і священнику.Ключове слово, що структурує весь цей уривок (Лев. 6:1–7:38) - תּוֹרָה (torah). Воно відкриває кожен окремий підрозділ формулою זֹאת תּוֹרַת... («ось закон/настанова про...») Це не «закон» у сенсі юридичного кодексу (як пізніше грец. νόμος), а насамперед «настанова», «вказівка», «навчання», яке провадить людину до правильної дії.Кожен розділ починається не з опису самого ритуалу як у 1-5 розд., а з תּוֹרָה для священників - інструкції, як їм поводитися з жертвою: що спалювати, що їсти, де їсти, скільки часу.Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
18 Aug, 09:08edited
#5 Левит 5:14-26 / Борг, який неможливо просто пробачитиЧи можна згрішити «випадково»? І як до цього ставиться Бог?У книзі Левит є жертва, яку легко сплутати із жертвою за гріх, але різниця між ними доволі дивна. Це, так званий "ненавмисний гріх". Вона говорить не про те, ХТО ми є перед Богом, а про те, ЩО ми робимо. І виявляється: як свідомий так і не свідомий гріх вимагає покарання і пролиття крові. А прощення від Бога приходить лише ПІСЛЯ того, як ти компенсував шкоду людині, яку скривдив.Христос на хресті викупив не лише наш «природний» гріх Адама, а буквально кожну провину, яку ми чинимо особисто, сьогодні і завтра. Все це і трохи більше - в новому випуску!Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
14 Aug, 17:12edited
#4 Левіт 4-5:1-13 розділи / Тінь ПрийдешньогоЦікаве спостереження:"Тож учинить з цим тельцем так само, як учинив із тельцем жертви за гріх. Саме так нехай зробить. Так священик здійснить за них викуплення, і їм буде прощено ( וְנִסְלַ֥ח)". Левіт 4:20.Корінь סלח з'являється в Левит уперше саме тут, і СУБʼЄКТОМ прощення ЗАВЖДИ є лише Бог. Це пояснює обурення книжників у Мр. 2:7, коли Ісус каже хворому «прощаються тобі гріхи твої».Виходить, за єврейською логікою - це пряма претензія на Божественність, бо жоден священик, жертва чи людина не могли бути «суб'єктом» סלח, лише посередником і обʼєктом дії.Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
11 Aug, 07:09edited
#3 Левит 2-3 розділи / Подяка Богу за Його присутністьА ви помічали, що Левит 2:13 - Це перша вказівка на те, що сіль слід було додавати до всіх приношень?Ще одне настановлення щодо хлібного приношення стосувалося використання солі. Усі хлібні приношення мали бути приправлені сіллю. Ця сіль названа «сіллю заповіту твого Бога». Сіль є консервантом, тому вона символізує ідею, що заповіт не може бути знищений вогнем чи тлінням.Вислів «заповіт солі» підкреслює тривкість, або вічність заповіту. Багато хто вважає, що пов'язання солі із заповітами походить від звичаю укладати заповіти під час урочистих трапез, до складу яких входила сіль.Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
7 Aug, 11:43
Після кожної групи жертв ми читаємо цю дивну фразу: "Це всепалення, вогняна жертва, приємні пахощі для ГОСПОДА" Левит 1:13. Виникає питання, чому вона приємна, якщо спалене мʼясо воняє нестерпно?Але тут справа в поякаянні і покорі Оскільки всепалення було найпоширенішою жертвою в ізраїльському богослужінні, його приносили не лише щоденно, а й у поєднанні з іншими святами (Числа 28), воно слугувало щоденним нагадуванням про те, що віруючі мають постійно визнавати свої гріхи перед Богом:«Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він, будучи вірний та праведний, простить нам гріхи, та очистить нас від неправди всякої» (1 Ів. 1:9).Крім того, ця жертва приносилася Богові цілком, а тому була вираженням повної покори. Багато коментаторів вважають, що заклик Павла до віруючих представити себе як живу жертву є алюзією на принесення всепалення:«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, —
Вивчаємо Біблію Разом
6 Aug, 10:29edited
#2 Левит 1:1-17 / Жертва цілопалення і повна посвята БоговіМи сприймаємо стосунки з Богом, як щось лайтове, приємне, що дає крила і надихає. Все це так, але до жертви Христа, складовою частиною будь-якого спілкування з Богом була кров жертви. Покаяння, подяка, обітниця, свята або спомин: "...а сини Аарона, священики, візьмуть його кров і покроплять кровʼю жертовник довкола, що при вході в Намет Свідчення..." Левит 1:5.Книга Левит важлива тим, що вона розкриває реальний бік стосунків Бога і людини. Спілкування з Богом - це не безкоштовні хвилини. Sim-ка унікального звʼязку, так би мовити, оплачувалася кровʼю Досконалого Ягня.Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
4 Aug, 07:54edited
#1 Левит Вступ. / “Найскладніша” книга Біблії.Ось ми і зробили це! Нарешті, ми розпочали дослідження найважливішої книги Старого Завіту ( тому, що це середина Тори).Тривалий час я переконував себе, що книга Левит має три важливі недоліки:Складна мова та стиль - довгі переліки жертвоприношень, ритуальних деталей і законів здаються далекими й нецікавими для сучасного читача.Відчуття "нерелевантності" - це "старозавітний закон", який скасований Христом, і тому немає практичної цінності для сьогодення.Брак розуміння контексту - без знання давньоєврейської культури, храмового богослужіння та системи жертв важко зрозуміти глибинний богословський сенс тексту - не, ну це точно, але для того ми і працюємо для вас... Отже...Слухати зараз 👉🏻тут 👈🏻На podcasts: Apple Spotify
Вивчаємо Біблію Разом
31 Jul, 11:37
Друзі, нагадую, що в наступний вівторок ми розпочинаємо дослідження книги Левит. Буде складно, але цікаво, буде незрозуміло, але корисно. А можливо, ми зірвемо джекпот і буде все одразу )))
Вивчаємо Біблію Разом
22 Jul, 10:46
Що об'єднує покоління в пустелі з поколінням минулих і сучасних християн? - Скінія."У Старому Завіті Бог промовляв до людини зі Скинії (намету), тоді як у Новому Завіті Він промовив до нас через Свого Сина. У дуже реальному сенсі можна сказати, що Ісус замінив собою храм (Ів 2:19–22; Кол 2:9). Більше того, ті, хто перебуває у Христі, тепер насолоджуються постійною присутністю Духа, подібно до того, як скинія була духовним оселищем Божого Духа. Церква в цілому, а також окремі віруючі є храмом Святого Духа (Ів 14:16–17; 1 Кор 3:16–17; 6:19–20; 2 Кор 6:16; Еф 2:19–22)"Марк Ф. Рукер, Leviticus, том 3A, The New American Commentary (Nashville: Broadman & Holman Publishers, 2000), 83.
Related Channels
Other channels in the same section of the catalogue.
